Доберіть до кожного речення схему (схеми подано без слопучника сло- пучних слів).
1. На берегах Нілу росла тростина, однак вигляд у неї був трохи незвичний: висотою вона сягала 4-5 метрів, а аавершувалося П стебло суцвіттям у формі парасольки (А. Коваль).
2. Дуб зацепенів від страху: він бачив, як колись ось такими сокирами звалювали сусідні дерева
3. Бо така тасмниця агави: вона цвіте, щоб умер- ти, і умирас, щоб цвісти (М. Коцюбинський).
4. Ось сопілка захурчала, дві ноти, амінюючи одна одну, затріпалися в повітрі-1в очах стоїть картина (В. Винниченко).
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…