1) Підмет може бути виражений інфінітивом, якщо цей інфінітив несе в собі якийсь абстрактний відтінок. - Процес "пізнання" мови народу - (це) розуміння його душі.
2) Не любив я кого? що? - Ловити птахів. - Додаток.
3) Час що зробив? - Настав. Час який? -Прощатися. Відповідно, це питання-маркер означення.
4) Діти що зробили? - Прийшли щедрувати - складений дієслівний присудок, а саме слово "щедрувати" - відноситься до цього складеного дієслівного присудка. Ну і діти прийшли щедрувати коли? - Увечері - обставина місця.
Объяснение:
1) Підмет може бути виражений інфінітивом, якщо цей інфінітив несе в собі якийсь абстрактний відтінок. - Процес "пізнання" мови народу - (це) розуміння його душі.
2) Не любив я кого? що? - Ловити птахів. - Додаток.
3) Час що зробив? - Настав. Час який? -Прощатися. Відповідно, це питання-маркер означення.
4) Діти що зробили? - Прийшли щедрувати - складений дієслівний присудок, а саме слово "щедрувати" - відноситься до цього складеного дієслівного присудка. Ну і діти прийшли щедрувати коли? - Увечері - обставина місця.
Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.
Квітко - імен., п. ф. квітка, неіст., заг., ж. р., одн, Кл. в., І відм., тв. гр., не є чл. реч.
березні - імен., п. ф. березень, неіст., заг., ч. р., одн., М. в., II відм., м'як. гр., обст.
щастя - імен., п. ф. щастя, неіст., заг., с. р., одн., Р. в., IІ відм., м'як. гр., дод.
хуртеча - імен., п. ф. хуртеча, неіст., заг., ж. р., одн., Н. в., I відм., міш. гр., підм.
снігом - імен., п. ф. сніг, неіст., заг., ч. р., одн., Ор. в., II відм., тв. гр., дод.
світ - імен., п. ф. світ, неіст., заг., ч. р., одн., Зн.. в., II відм., тв. гр., дод.
Объяснение: