I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
.
Объяснение:
I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.
ответ:МАЙБУТНІЙ ЧАС
Правда й кривда в вічному двобої, так було, так буде у віках .
Устане ще день яснобарвний, умиється сонце росою .
Я нині знову буду говорити про почуття високі і святі.
МИНУЛИЙ ЧАС
Подруга розповiла про все, ще вiдбувалося у школi за моєї вiдсутностi.
Мої батьки подарували менi кошеня на день народження.
Я водила свою кiшку у лiкарню минулої середи.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Розплющую очі і раптом бачу глибоке небо і віти беріз.
Ви стоїте на високій кручі і бачите, як котить свої хвилі тихий і лагідний Дніпро.
Ці природні фарби не псуються з плином часу, через це давні малюнки намалювали наші далекі предки, що жили в епоху палеоліту.
Объяснение: