Доберіть щонайбільше правильних відповідників до немормативних слів та словосполук із дієприкметниками... Блимаючий вогник, діючий закон, біжучий рядок, проживаючий на вулиці Київській, уточнюючі відомості, воююча сторона, блокуючий пристрій, початкуючий письменник, конкуруюча фірма, самоклеюча стрічка.
Жанр: вірш
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Тема: зображення ліричної героїні, яка передає радість усім навколо
Ідея: прагнення героїні донести до читатів радість, оптимізм у будь-якій ситуації
Заклик бути життєлюбом та оптимістом є головною думкою твору О.Теліги “Радість”. Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелить, Ніби зникли авта й мотоцикли»
Художні засоби вірша “Радість”
епітети “безжурний вітрогон-xлопчина”, “між людьми похмурими”
порівняння “як безжурний вітрогон хлопчина”; “хлопчина рветься, як метелиця,”
метафора “радість тулиться”, “хлопчина рветься”, “поле стелиться”, “Козачка вдаряю попід мурами”
анафора – “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”.
риторичний оклик – “хлопчина не дає спокою!”
інверсія – переходжу обережно вулицю.
Композиція: вірш складається з трьох строф
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: тристопний анапест
Римування: кільцеве (АББА)
Настрій – життєрадісний, оптимістичний
У вірші “Радість” ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї “радість тулиться”, і ця радість передається поетичним порівнянням “як безжурний вітрогон хлопчина”. Радість спинити не можна, бо “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна радість переповнює вщерть: “Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами…” Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/radist-olena-teliga-analiz
Щоб зрозуміти, як стати успішною людиною, необхідно спочатку визначитися, що є успіх для людини. Як на мене, успіх – це коли докладені людиною зусилля в якійсь сфері життя приносять позитивний результат та моральне задоволення. Своїх перших успіхів ми досягаємо ще малечею. Безпомічні немовлята з часом роблять свої перші кроки та промовляють перші складні речення. Потім дитина дорослішає та вміє все більше речей робити самостійно, і це – її успіх, закладений природою. А от у більш дорослому віці наша успішність вже залежить від нас самих, від наших мрій та бажання працювати. І важливо, щоб ці мрії були варті тих сил, що ми витрачаємо на їхнє здійснення.
Зараз успішною вважається людина, яка є популярною, гарною на зовнішність, багато мандрує, має гроші, можливості, шанувальників, купу друзів, розваги та активно цим користується, виставляючи на показ у соціальних мережах. Більшість підлітків мріють саме про таку успішність. Покоління моїх батьків вважало показником успішності людини гарне власне житло, автомобіль, міцний шлюб, гарну освіту, стабільну добре оплачувану роботу. Ще раніше у поняття успішності вкладалося якесь відмінне значення. Тобто поняття успіху змінюється в залежності від соціальних умов.
Та як показав досвід людей, яких вважали або вважають успішними, зовнішня успішність не завжди робить їх щасливими. А ще успіх у чомусь одному – кар’єрі чи творчості – не гарантує успіху в особистому житті. А скільки людей у гонитві за тим, щоб відповідати суспільним стандартам успішності, втрачали свої справжні таланти, бажання та мрії. Скільки творчих людей зрікалися своїх захоплень заради високої зарплати на немилій роботі, скільки людей обрали супутників життя не за внутрішніми відчуттями, а через їхні гроші або високий соціальний статус!
Отже, з усього вищезазначеного можу зробити висновок для себе – успішність людини може виміряти лише сама людина. Те, наскільки вона задоволена своїм життям, і є її успіх. Лише сама людина знає, чого вона хоче, що вона для цього зробила й що врешті отримала. Справжня успішність людини – це вміння прислухатися до себе та вміти протистояти чужій думці та моді, коли вони нав’язують помилковий шлях.