Доберіть тексти наукового та художнього стилів української літературної мови на одну з тем (на вибір): 1) “Осінь – золота пора року”;
2) “Розквітай же, рідна мово!”;
3) будь-яка тема, пов'язана з вашою майбутньою професією (її слід чітко сформулювати).
Визначте їхні специфічні ознаки (лексичні, граматичні та ін.).

Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії. — Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку до замку з небезпечними пригодами — Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів. — Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей. — Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави.

Рідною для нас є земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. Це скарби, даровані Богом. Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості. Любов до батьківщини називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, яке дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в імя свого народу.«Чому, сказати, й сам не знаю,Стежина в ріднім краї...Наша земля — Україна. Любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом.Для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами.Мій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кровю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова - співучий, неповторний і чарівний.такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову...У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і поразки.