Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає.Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала.Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить:— Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні.Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку.Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».
Це зовсім інші стосунки та відчуття.Якщо звичайно ж йдеться про справжню дружбу, без фізичного тяжіння або якоїсь симпатії. Справжня дружба між хлопцем та дівчиною може бути тільки тоді коли обидва вважають і відносяться один до одного по братськи з довірою та чесністю.А це не всі вміють, не те що можуть! Але, якщо вони цього досягли, тоді вони можуть тренуватися і пізнавати інший світогляд. Радитися, довіряти свої найпотаємніші думки, і не боятися проте,що хтось ще дізнається.Насправді, це найкраща школа, щоб пізнати себе та іншого (не такого як ти).
