Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.
По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке.
Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити друзям і піти погуляти, покататись на велосипеді влітку або на лижах взимку.
Мама може попросити мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар.
Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда з третього поверху, Миколи Олександровича. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Дружина Миколи Олександровича завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити.
Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять.
Але я над усе люблю вечір неділі вдома. Коли ми самі вечеряємо, розмовляємо, обговорюємо всі наші справи. Батько любить жартувати, ми багато сміємось. А ще ми п'ємо чай з матусиним пирогом з вишнями. Це так смачно! Потім можна трохи подивитись телевізор, почитати мого улюбленого Фенімора Купера. Я дуже люблю пригодницькі книжки. А там і спати час. Завтра до школи.
Багато учнів не забувають своїх перших вчителів, з теплотою у серці згадують про них. Мою першу вчительку звати Галина Михайлівна. Я хочу подякувати їй. Бо вона, як наша друга мама, дуже піклується про мене і весь наш 4-А клас. Добра, чуйна, уважна і справедлива. Навчає нас любити Україну, терпеливо веде нас у країну знань. За час навчання ми підготували багато цікавих свят : “Зустріч з весною”, “Прощавай, букварику”, “Козацькі забави”, “Новий рік”, “День знань”, “День книги” та інші. Моя люба вчителька організувала нам екскурсії в Шевченківський гай, музей зброї «Арсенал», в Раковець, Цього року ми поїдемо в Нагуєвичі, на батьківщину Івана Франка. Галина Михайлівна любить і розуміє нас. Завжди розрадить у важку хвилину. Її терпінню немає меж. Я вдячна нашій першій вчительці за чудові чотири роки проведених у школі, гарні спогади і міцні знання.
По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке.
Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити друзям і піти погуляти, покататись на велосипеді влітку або на лижах взимку.
Мама може попросити мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар.
Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда з третього поверху, Миколи Олександровича. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Дружина Миколи Олександровича завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити.
Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять.
Але я над усе люблю вечір неділі вдома. Коли ми самі вечеряємо, розмовляємо, обговорюємо всі наші справи. Батько любить жартувати, ми багато сміємось. А ще ми п'ємо чай з матусиним пирогом з вишнями. Це так смачно! Потім можна трохи подивитись телевізор, почитати мого улюбленого Фенімора Купера. Я дуже люблю пригодницькі книжки. А там і спати час. Завтра до школи.
Мою першу вчительку звати Галина Михайлівна. Я хочу подякувати їй. Бо вона, як наша друга мама, дуже піклується про мене і весь наш 4-А клас. Добра, чуйна, уважна і справедлива. Навчає нас любити Україну, терпеливо веде нас у країну знань. За час навчання ми підготували багато цікавих свят : “Зустріч з весною”, “Прощавай, букварику”, “Козацькі забави”, “Новий рік”, “День знань”, “День книги” та інші. Моя люба вчителька організувала нам екскурсії в Шевченківський гай, музей зброї «Арсенал», в Раковець, Цього року ми поїдемо в Нагуєвичі, на батьківщину Івана Франка. Галина Михайлівна любить і розуміє нас. Завжди розрадить у важку хвилину. Її терпінню немає меж.
Я вдячна нашій першій вчительці за чудові чотири роки проведених у школі, гарні спогади і міцні знання.