В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
fedya33
fedya33
30.08.2021 09:41 •  Українська мова

Докладний переказ тексту публіцистичного стилю

ми століттями не мали власних шкіл, вузів, друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та , вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.

проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

і справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! як уперто писалися впродовж віків наші літописи! і все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. за тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.

українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити.

Показать ответ
Ответ:
EvelEvg
EvelEvg
25.02.2023 04:29
Итак, коты на их кошачьей жизни. Что означает – «кот наплакал? в нашем обычном понимании? Что значит «облезлая кошка", или « тянуть кота за хвост», или еще: «Купить кота в мешке»? В наиболее ненадежные моменты люди вспоминают именно кота. Будто он и является олицетворением всяческой горести.
Все эти образные человеческие выражения котов не касаются. Ведь это фразеологизмы. Кот наплакал - то есть очень мало. Как облезлая кошка - обычно говорят про друзей, завистливые, враги друг другу.  "Кот в мешке" - приобрести что-либо за глаза, не зная о достоинствах или недостатках покупки
По В. Аксимовим
( не знаю так или не так, не уверена в переводе, не изучаю украинский язык) 
0,0(0 оценок)
Ответ:
dima1107
dima1107
03.12.2020 00:22
Дмитрик. Бабусю, ми були сьогодні в музеї і бачили фігури кам’яних баб. їх привезли туди з наших південних степів. Уявляєш, їм уже дев’ять чи десять століть! Яся. На деяких я побачила разки намиста. Не справжнього, а висіченого з каменю. Бабуся. До каміння в наших далеких пращурів була особлива увага. Камінню поклонялися, його боялися, йому приносили жертви. За давніми народними віруваннями, каміння могло народжувати людей, а люди могли перетворюватися на каміння. Яся. То, може, ці кам’яні баби — люди, перетворені на каміння? Бабуся. Таке, очевидно, буває тільки в казках. Але в нашій мові є багато цікавих висловів. У них згадують нібито про каміння, а насправді говорять про характер людини. Кажемо, що хтось має кам’яне серце, тобто це про байдужу, нечуйну людину, яка не відгукується на чужий біль. Дмитрик. Я ще чув: «Вона закам’яніла». Бабуся. Так кажуть, коли хтось дуже злякався, почув страшну звістку. Яся. У кам’яних баб серця не було, але, мені здається, вони відчували час — усі віки, які проминули на цій землі. Запам’ятаймо!
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота