Домінанти й ознаки літературних періодів ​

Насамперед кожному із нас потрібно зрозуміти те що Шевченко поет з великої літери. Пророк та здібний художник. І будь що ми у нього попросити не можемо. Але є одне унікальне прохання, яке, на мою думку, попросив би кожен. Воно звучить так: "Тарасе, я хочу щоб ти вічно залишався у наших серцях, і твої вірші і до нині так дзвінки лунали, мов щебіт весняних перелітних птахів". Я знаю, що це лиш маленьке прохання. А чи здійсниться воно чи ні. Нікому цього не знати. Бо ти вже давно не знами, Тарасе. І твої прожиті роки залишуться у наших маленьких серцях

Я радію, коли сніг починає йти ще у листопаді.
Щороку, мій тато мене будить, коли на вулиці випадає перший сніг. Вмить, я радісно через силу виштовхую себе з ліжка, бо взимку важко підійматися, тепло і йду з захопленням гати за опадами на вулиці,
А з вікна, я гаю як стоїть засніжений, мов зачарований й окутаний білою фатою парк. Я вдивляюся в білосніжні стежечки, ще до сих пір ніким не тронуті, й про себе благаю всіх лісових мешканців, охороняти парк, щоб він назавжди залишився таким білим та зимовим...