Дописати казку, твір обрамлення
Зразки оповідань.
Незабутня казка
Мій брат — великий непослух. Страшенно вередує і гасає без тями. Мама часто йому пробачає, приказуючи: "Школа навчить його і розуму, і дисципліни."
Якось Андрійко біг через подвір'я, зачепився ногою за невеликий камінець і розбив коліно. Я швидко підійшов, взяв його на руки та почав заспокоювати. Натомість він став гамселити мене руками. Надійшла бабуся, взяла онука на руки, притулила до себе і розважливо почала свою казку...
* * *
... Андрійко витер сльози, подивився на бабусю, підійшов до мене і дав цукерку. Мабуть, зрозумів, що за ласку треба віддячити.
Важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. Для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. І, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. Я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. Важко виділити одне, найзаповітніше бажання. Проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. Адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.
Мрії наповнюю наше життя барвами, вони допомагають нам пізнати себе. Ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.