допишите в коменты для этого твiра на 2 страницы
вот твiр Незважаючи на зручність свого лежачка, цього вечора Басік довго не міг заснути. Він намагався пригадати слова свого господаря Назара. «Як же він сказав: «безкоштовний», «безгрошовий»? Ну як, ну як же він сказав, і що це значить?», – постійно подумки перепитував себе пес. А почалось все сьогоднішнього, далеко не найкращого, ранку, коли прокинувшись, господарпомітив, що Басік знову погриз його капці.
Справа в тому, що Басік лише місяць жив у новій родині із Назаром, Ольгою та їх чарівним сином Остапом. Незважаючи на такий короткий період часу, пес вже встиг зіпсувати дві пари капців свого дорослого господаря. «І чому мені говорять, що цього не можна робити? Невже через таку дрібницю вони вирішать повернути мене до притулку, – думав чотирилапий. – І це після стількох чудових ранкових та вечірніх прогулянок, теплих обіймів та веселих вихідних».
Неприємності продовжились під час прогулянки на вигульному майданчику. Поки Басік грався зі своїм маленьким господарем Остапом, до його батька підійшов чоловік. Він почав вихваляти Басіка та задавати дивні питання: «Який у вас швидкий та розумний пес. Давно він у вас? Знаєте, у мене є дочка Вероніка, і ваш пес їй дуже сподобався. Готовий заплатити вам, якщо ви….». Подальшу розмову Басік чув лише уривками, адже Остап побіг до свого однокласника та його собачки по кличці Фоксі. Поводок, прикріплений до нашийника Басіка, потягнув його за маленьким другом. Ось що зміг розчути Басік за гавканням собак та розмовами інших господарів:
«І платити не потрібно, а можна просто… Погризені капці… До притулку… Завтра зранку…», – говорив Назар. А ще було якесь невідоме слово, яке Басік ніяк не міг пригадати: «безкоштовний» чи «безгрошовий».
Вдома пес дуже боявся почути, що його можуть віддати в чужу родину, а може й гірше – до притулку. Тому Басік, навіть не подивившись на третю, і останню, пару капців Назара, пішов до свого лежачка. Маленький Остап побачив сум в очах у хвостатого друга, присів біля нього, обійняв та погладив шерстку.
Басік весь вечір згадував вранішню прогулянку: і підозрілого незнайомого чоловіка, і розмову зі своєю знайомою Фоксі. «Цікаво, Фоксі стверджувала, що знайти нову родину їй до чарівна мисочка в блакитний горошок. А в мене такої немає, і не було. Дивно… А ще вона стверджує, що не гризе капці своїх господарів. Невже вона не так сильно їх любить? Ось я щодня намагаюсь показати своєму господарю, як багато він для мене значить».
Пізно ввечері Остапа покликали батько з матір’ю. Спочатку Басік не хотів йти з хлопцем, щоб не почути гіркої правди. Та трохи подумавши, чотирилапий вирішив, що краще дізнатись все зараз, ніж чекати у невідомості до ранку. Ось що почув хвостатий у кімнаті батьків Остапа. … Складіть продовження розповіді, використовуючи вирази: «і платити не потрібно, а можна просто», «погризені капці», «до притулку», «завтра зранку»
Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне до слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин.Я хочу жити у світі, в якому модно не скуповувати коштовності, а віддавати велику частину заробленного на справи добра та милосердя.
Люди змінюються. Так буде! Але кожний повинен розпочати саме з себе. І я готовий зробити все залежне від мене, щоб любові у нашому суспільстві стало більше. Суспільство у якому я хочу жити
Я хочу жити в цивілізованому демократичному суспільстві де всі люди мають рівні права та обов’язки,де люди поважають честь та гідність інших людей. Де всі громадяни працюють на роботі яка їм принось задоволення і де вони не думають на які гроші прожити завтра, а знають що держава ніколи їх не кине на призволяще ,і я хочу зайти змінити суспільства щоб жити в такому в якому я хочу жити
Для того щоб відповісти на це питання треба визначити що є таке суспільство та яким воно було раніше
Суспі́льство — це організована сукупність людей, об’єднаних характерными для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв’язків його членів, об’єднаних сімейними узами, групови
1. Часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно.
2. Отже, ми поважали Віктора Михайловича, але це не заважало нам при кожній нагоді примусити його «почикати» над прізвищем Олі.
3. Пам'ятаю, як появився у нас молоденький учитель географії, та ще на біду трохи й заїка.
Зі сполучниками пілрядності:
1. Над прізвищем, яке протягом одного шкільного року здавалося мені наймелодійнішим. Та хіба тільки мені?
2. Якщо вже зняв картуза та віддав товаришеві, значить, збирається лізти до саду всерйоз.
3. Пліт був високий, та мені хотілося, щоб він виріс до неба.