Доповнити речення щоб утворились складносуряднi. 1. Над садами уже пiднявся мiсяць i...
2. Максим одiйшов собi далi кинув гачок-i...
3. У човнi було тiснувато, але...

Відповідь:

                                    Чи хотів би я щось у собі змінити

Кожна людина має свої слабкі і сильні сторони, недоліки і переваги, особливі і звичайні риси. Багатьом з нас потрібно працювати над собою, але досить часто люди так зациклюються на своїх вадах, стараючись виправити їх, що втрачають свою індивідуальність, з якою з"являються  на світ. Одна справа, якщо потрібно підлатати манери, прогалини в мистецтві чи акуратність, і зовсім інша, коли людина починає шкодити своєму тілу чи психіці, щоб не відрізнятись від інших чи,навпаки, вирізнятись. Корисні зміни в собі - це чудово, але у всьому є межа, яку не варто переступати. Особисто я не хочу нічого змінювати, бо не вважаю, що в мене є критичні недоліки, які шкодять мені та оточуючим.

Пояснення:

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)