1) Три віки ходять пісні Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям, попереду ж вічність; велика любов і велика творчість - невмирущі.
2) Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди; цілуй, цілуй, цілуй її - знов молодість не буде!
3) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись, навколо - мені треба поспішати. Гості пливуть на вербових човнах, хвиля хвилю з-за Десни доганяє, часті думи з далекого теплого краю везуть мені...
4) Не посадив жодного дерева за своє життя - плати за чисте повітря.
5) Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля.
Усе у Всесвіті створено гармонійно. Коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. І лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. Адже природа - це не лише фізичне життя людини. Коли кожен на своєму місці, то народжується духовна цінність. В поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. Без технічного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. Природа надає сили та бажання бути кращим.
1) Три віки ходять пісні Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям, попереду ж вічність; велика любов і велика творчість - невмирущі.
2) Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди; цілуй, цілуй, цілуй її - знов молодість не буде!
3) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись, навколо - мені треба поспішати. Гості пливуть на вербових човнах, хвиля хвилю з-за Десни доганяє, часті думи з далекого теплого краю везуть мені...
4) Не посадив жодного дерева за своє життя - плати за чисте повітря.
5) Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля.
Усе у Всесвіті створено гармонійно. Коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. І лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. Адже природа - це не лише фізичне життя людини. Коли кожен на своєму місці, то народжується духовна цінність. В поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. Без технічного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. Природа надає сили та бажання бути кращим.
Подробнее - на -