Доведіть, що виділені прикметники належать до різних груп за типом відмінювання. Провідміняйте їх. Виділіть закінчення. Диктант-тест з усним обгрунтуванням. Прочитайте текст. Виконайте тестові завдання після НЬОГО, обгрунтувавши свої відповіді. Мальовниче Тернопілля з (А)його (1)швидкоплинними річками, каска- дами (2) водоспадів, древніми фортецями, замками та храмами, а також одним із природних чудес України - Дністровським каньйоном, неможливо Повноцінно оглянути за три дні. Особливо, якщо подорожуєш пішки. Проте (Б)наш (3)триденний маршрут (4)південно/західною частиною Тернопіл- ля дозволив побачити мальовничі місця (В)цього регіону, розташовані на берегах Дністру та (Г)інших річок регіону (В. Грипась).
Так, так, звісно, на той час в місті вже були бібліотеки. Та це були навчальні бібліотеки, призначені для підготовки спеціалістів морської справи, вчителів, тобто, для дорослого населення. Проте, чи потрібна місту дитяча бібліотека, ніхто навіть і не думав.
Та все ж така людина знайшлася. Це була дочка статського радника Поліна Треммер. У далекому 1876 році вона просила губернатора міста дозволити їй відкрити бібліотеку для дитячого читання по вулиц й, у будинку 26. І вона одержала такий дозвіл. Тоді в бібліотеці було всього 176 книжок, з них 24 - іноземними мовами.
1920 р. У місті починають відкриватися нові бібліотеки, в яких могли читати і діти.
І вже у 1921 році свої двері гостинно відчинила міська дитяча бібліотека, яка вважалася Центральною і мала всього один відділ – читальню. ЇЇ книжковий фонд складав 5000 примірників книг, користуватися якими можна було безкоштовно. Бібліотека для читачів працювала всього 3 години на день, та це не вплинуло на кількість читачів. Бажаючих було достатньо.
Після 1923 році в бібліотеці працює новий відділ – абонемент.
Після того, як організувалась Миколаївська область (1937 р.), міській дитячій бібліотеці було надано функції обласної, якою вона є і до сьогодні.
-Хлопче, ти не знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?
-Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я.
-У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.
-Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.
-Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.
Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.