Друге шосте сьоме дев'яте Доможіть ів ДІВЧИНА В СТЕПУ Заходила ніч. Німіє степ і тьмариться. Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої дни- ни. Не погасло ще на Заході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем. Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи. Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон. Ніч зайшла. Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець. Синіють у промінні хатки. Уяр потяглися довгі тіні. Тихо в хуторі, мов у скам'янілому царстві із давньої казки. Серпи, коси, вози, збруя — усе мертво лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти. По дворах манячать стіжки свіжої пашні, мало не поруч із хатами тягнуться ниви з блискучою стернею. На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи, стелються довгими рядами не загребені покоси і, збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці. А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна. Розкошами, красою віє над степом... У яру тихо й сумно. Світить над ним місяць. Уздовж його розтягнулися довгою стрічкою кучеряві верби. З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища - тіні. Запирскало щось... Воли. За волами виринула й стала вяру воло- хата постать. На голові в неї наверчене жмутом якесь ганчір'я, довга свита підперезана білою ганчіркою, на ногах великі му- жичі чоботи, а в руках - батіг. З купи ганчірок визирає мармурове дівоче личко з дуже великими пречудними очима. Дівчина притулилася плечем до стовбура й закинула голову проти міся- ця. Очі в неї склепилися, руки опусти- лись, як у сонної. Стоїть і осміхається. Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків, плутаючись і виграваю- М. Пимоненко. чи, полетіли яром і далеко кругом за Проводи козака снували степ.
Праздники - это дни , когда люди что - то отмечают. Каждый праздник особенный .Например, Новый год , праздник , знакомый всем с детства ,- это день волшебства , чудес , новогодних подарков. В новогоднюю ночь все веселятся и радуются , смеются и танцуют, поздравляют друг друга и ходят в гости , а взрослые словно переносятся в свое детство.А мой " профессиональный " праздник пока что День знаний , или Первое сентября. Каждый праздник имеет свое значение , свою историю и свое место в жизни отдельной семьи и страны в целом.
Праздники - это дни , когда люди что - то отмечают. Каждый праздник особенный .Например, Новый год , праздник , знакомый всем с детства ,- это день волшебства , чудес , новогодних подарков. В новогоднюю ночь все веселятся и радуются , смеются и танцуют, поздравляют друг друга и ходят в гости , а взрослые словно переносятся в свое детство.А мой " профессиональный " праздник пока что День знаний , или Первое сентября. Каждый праздник имеет свое значение , свою историю и свое место в жизни отдельной семьи и страны в целом.
