ДУЖЕ СКОРО ТРЕБА БУДЬ ЛАСКА , АЛЕ ПИШІТЬ ПРАВИЛЬНО
Накреслити схеми речень. Відповідно до однієї з накреслених схем скласти й записати своє складне речення з різними видами зв’язку.
1. Коли б мене більше на світі було, я б десь біля сонця поставив табло, де б вічно світилася дата одна: коли закінчилась остання війна. (П.Воронько.) 2. Знав я друзів своїх, що не мали хвальби а чи зради, бо хвальба – то є тлінь, а від зради немає поради. (А.Малишко.) 3. Для кожного, хто б вільним буть хотів, ума не треба, серця й поготів, щоб пити й жерти чи убивство втнути і щоб в останню мить таки збагнути, що правду каже приказка стара, яку не раз доводилось вам чути: хто сіяв зло, не діждеться добра. (Ф.Війон.) 4. Аби посидіти хоч трохи нагорі, чимало пнеться в мери, в депутати, але ніхто не йде в каменярі: вогонь Франка у грудях треба мати! (В.Красиленко.) 5. Як хочеш політиком бути, не треба ні бачить, ні чути: за тебе хай бачить і чує, хто панує. (Р.Бернс.) 6. На світі законів немало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин. 7. Але в штормову голину, як море бентежить гнів, потрібна зайва краплина, щоб вийшло воно з берегів. (В.Симоненко.) 8. Ми знали: півень провістить світанок і вся нечиста сила пропаде. (Н.Кир’ян.) 9. Спіткнулась студінь, й одступає морок: палає ватра, палахкоче в горах, ласкавість материнську роздає. (І.Павліха.) 10. Тяжке сирітство, як же взнати свій гений рід, свій генний код? Тож діток треба научати: якщо ми разом, ми – народ. (П.Кириченко.) 11. А вітер – чудовий маестро, тополь і берізок оркестри змахнули смичками завзято: звучи, вереснева сонато! (В.Сторожук.) 12. Дощ подався вдалеч, земля довкруж полегшено зітхнула: сипнуло сонце із-за хмар проміння – іскристо засвітилися калюжі. (М.Косякевич.)
Первое предложение: "У Києві, дорогою до Андріївського узвозу, можна побачити скульптуру, знамениті персонажі якої ніби щойно зійшли з телевізійного екрана й застигли посеред вулиці."
Это предложение имеет сложное ускоренное строение и в нем присутствует две части, соединенные союзом "якої". Первая часть: "У Києві, дорогою до Андріївського узвозу, можна побачити скульптуру". Вторая часть: "знамениті персонажі якої ніби щойно зійшли з телевізійного екрана й застигли посеред вулиці". Связь между этими частями установлена относительным местоимением "якої", которое указывает на скульптуру. Таким образом, это предложение является складносурядным.
Второе предложение: "Це пам’ятник Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову – героям відомого фільму «За двома зайцями», знятого за однойменною п’єсою українського класика Михайла Старицького."
Это предложение — простое ускоренное, потому что оно состоит из одного главного и одного придаточного предложений, которые соединены союзом "–". Главное предложение: "Це пам’ятник...героям відомого фільму «За двома зайцями»". Придаточное предложение: "знятого за однойменною п’єсою українського класика Михайла Старицького". В данном предложении союз "–" выступает в роли союза противопоставления, устанавливая связь между двумя частями.
Третье предложение: "Місце розташування було обрано не випадково, адже головні фрагменти фільму відзнято саме тут, біля Андріївської церкви: із цих широких чавунних сходів, що ведуть до церкви, під час знімального процесу скинули невдалого нареченого Проні Прокопівни – Голохвастова."
Это предложение — простое ускоренное, так как оно состоит из двух частей, соединенных союзом "із". Первая часть: "Місце розташування було обрано не випадково". Вторая часть: "головні фрагменти фільму відзнято саме тут, біля Андріївської церкви: із цих широких чавунних сходів, що ведуть до церкви, під час знімального процесу скинули невдалого нареченого Проні Прокопівни – Голохвастова". В данном предложении союз "із" связывает первую и вторую части и указывает на место, откуда были сняты главные фрагменты фильма.
Четвертое предложение: "Скульптура вважається пам’ятником нового типу: вона виконана в повний зріст та без високого постаменту."
Это предложение — простое ускоренное, так как оно состоит из двух частей, соединенных союзом ":". Первая часть: "Скульптура вважається пам’ятником нового типу". Вторая часть: "вона виконана в повний зріст та без високого постаменту". Союз ":" выступает в роли союза пояснения, связывая первую часть с пояснением.
Итак, тип каждого предложения:
(1) - В складносурядное
(2) - Б простое ускоренное
(3) - Б простое ускоренное
(4) - Б простое ускоренное
1. Їжачок - це зменшувально-пестливе від слова їжак. Слова їжак і їжачок мають однакове коріння - їж.
2. Їжбог - це складне слово, що утворено від слова їсти й назви бога (бог - великі божественні істоти в деяких релігіях). Слово їжбог також містить коріння їж, апостроф з'єднує його з іншим словом.
3. Їжачити - це дієслово, що означає постійно або багато разів їсти. Дієслово їжачити також має коріння їж і змінюється залежно від особи і часу.
4. Їжітство - це іменник, що означає процес, мистецтво або дія їди. На відміну від попередніх слів, слово їжітство має різне закінчення, проте коріння їж лишається незмінним.
Отже, спільнокореневими словами до слова їсти з апострофом є їжак, їжачок, їжбог, їжачити і їжітство. Всі ці слова мають спільне коріння - їж, а апостроф показує з'єднання цього кореня з іншими словами.