айголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітектура. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття — простоту і монументалізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки місця, які уособлюють його самобутність: Держпром, "Дзеркальна течія", пам'ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків'яни пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Його встановлено в міському парку на вулиці Сумській. У минулі роки парк належав університету, він так і називався університетським садом, а тепер він має ім'я Великого Кобзаря.
Пам'ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї. До того ж, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані по спіралі навколо центрального пілона. Вони краще простежуються з бокових алей.
Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близько шести метрів, тому Перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатного поета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здасться, можна уявити його вдачу: сміливість, допитливість, рішучість. Від усієї постаті віє бунтарством і непримиренністю.
Усі шістнадцять фігур, розташовані навколо трикутного гранітного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, проте теж добре простежуються. Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках — Катерина. Оскільки цей пам'ятник я знаю з дитинства, то не уявляю Катерину іншою. Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як на пам'ятнику. А далі, герої Шевченкових творів — гайдамаки, навіть повержені (одна постать лежача), вони дужі і вражаючі, бо вони — борці за волю, і козак-запорожець, і миколаївський рекрут, і селяни показані закутими, але нескореними.
У наш час більшість людей полюбляють комп*ютерні игри. Мабуть,це справді цікаво,але мене у комп*ютері приваблює на зовсім це. Сьогодні завдяки комп’ютеру і іншим технологіям, пов’язаних з комп’ютером, можна робити практично все. Людина використовує комп’ютер не тільки вдома для розваги, але й дуже часто на роботі. Ще можна спілкуватися з людьми , у яких самі різні захоплення, які живуть хоч на іншому кінці планети. Комп’ютер вкрай сильно увійшов у життя людей, сьогодні таке життя без нього уявити просто неможливо. На жаль, це має і досить серйозні побічні ефекти. Насамперед потрібно виконувати певні правила,щоб не завдати шкоди,сидячи за комп*ютером. Тримати осанку, робити зарядку для очей, сидіти не більше години на день та не дуже близько до екрану. Якщо слідкувати за такими правилами,то цілком можна займатися своїми справами в комп*ютері. Отже, комп'ютер у житті людей займає важливе місце,але потрібно пам*ятати, що комп'ютер винайшли для того, щоб полегшити життя, а не замінити його.
айголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітектура. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття — простоту і монументалізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки місця, які уособлюють його самобутність: Держпром, "Дзеркальна течія", пам'ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків'яни пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Його встановлено в міському парку на вулиці Сумській. У минулі роки парк належав університету, він так і називався університетським садом, а тепер він має ім'я Великого Кобзаря.
Пам'ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї. До того ж, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані по спіралі навколо центрального пілона. Вони краще простежуються з бокових алей.
Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близько шести метрів, тому Перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатного поета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здасться, можна уявити його вдачу: сміливість, допитливість, рішучість. Від усієї постаті віє бунтарством і непримиренністю.
Усі шістнадцять фігур, розташовані навколо трикутного гранітного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, проте теж добре простежуються. Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках — Катерина. Оскільки цей пам'ятник я знаю з дитинства, то не уявляю Катерину іншою. Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як на пам'ятнику. А далі, герої Шевченкових творів — гайдамаки, навіть повержені (одна постать лежача), вони дужі і вражаючі, бо вони — борці за волю, і козак-запорожець, і миколаївський рекрут, і селяни показані закутими, але нескореними.
Объяснение:
Сьогодні завдяки комп’ютеру і іншим технологіям, пов’язаних з комп’ютером, можна робити практично все. Людина використовує комп’ютер не тільки вдома для розваги, але й дуже часто на роботі. Ще можна спілкуватися з людьми , у яких самі різні захоплення, які живуть хоч на іншому кінці планети. Комп’ютер вкрай сильно увійшов у життя людей, сьогодні таке життя без нього уявити просто неможливо. На жаль, це має і досить серйозні побічні ефекти. Насамперед потрібно виконувати певні правила,щоб не завдати шкоди,сидячи за комп*ютером. Тримати осанку, робити зарядку для очей, сидіти не більше години на день та не дуже близько до екрану. Якщо слідкувати за такими правилами,то цілком можна займатися своїми справами в комп*ютері.
Отже, комп'ютер у житті людей займає важливе місце,але потрібно пам*ятати, що комп'ютер винайшли для того, щоб полегшити життя, а не замінити його.