Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. і це насправді так. я вірю в справжню дружбу. друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням наступного ж дня. з другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. друг , дасть пораду.як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. і тоді всі тобі друзі, бо , діляться совочком чи покатати машинку, проїхатись на велосипеді. але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у вані найдосконаліша, а у роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у каті лялька найдорожча. саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. і вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «не грайся з олею, бо вона…» це так батьки піклуються про наше майбутнє, вирішити проблему вибору друга. у школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто є з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.як же вибрати того єдиного і тільки твого? думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.друг може пожертвувати чимось заради друга. з героїв п’єси івана котляревського «наталка полтавка» можна брати приклад. микола віддав усі зароблені гроші петру, щоб той одружився і був щасливий з наталкою. ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. у нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. ми весь вільний час проводимо разом. я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.
Хто є для мене взірцем. Мене оточує багато гарних людей. Це і подруги, і товариші, вчителі в школі, родичі й знайомі.
Але найдорожча в світі людина — це, звичайно, мама. Саме вона і є для мене взірцем. Адже мама завжди ніжна до мене, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Тому іцо, коли хворіє дитина, мама і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом зі своєю дитиною. А коли діти виростають, то всі їхні болі дорослого життя мати ділить із ними.
Матері супроводжують нас усе життя. І навіть на порозі смерті турбуються не про себе — про нас, своїх дітей. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви оберігають нас від життєвих незгод.
Мати — саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.
Дочка переймає від матері все, навіть маленькі звички. А хлопчики, кажуть, навіть жінок собі обирають дуже схожих на своїх матерів.
Мати може пробачити все, навіть коли закон і люди пробачити не можуть. І в цьому теж велика сила материнської любові. Тільки мати любитиме нас завжди у будь-яких обставинах.
Я дуже люблю свою матінку і хочу бути схожою на неї.
Для матері її дитина — найкраща у світі. І ми, діти, ніколи не повинні забувати своїх матерів. Мами наші заслуговують на постійну увагу і розуміння, а не лише на листівку і квіти до свят. Ми повинні берегти наших мам.
Объяснение:
Хто є для мене взірцем. Мене оточує багато гарних людей. Це і подруги, і товариші, вчителі в школі, родичі й знайомі.
Але найдорожча в світі людина — це, звичайно, мама. Саме вона і є для мене взірцем. Адже мама завжди ніжна до мене, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Тому іцо, коли хворіє дитина, мама і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом зі своєю дитиною. А коли діти виростають, то всі їхні болі дорослого життя мати ділить із ними.
Матері супроводжують нас усе життя. І навіть на порозі смерті турбуються не про себе — про нас, своїх дітей. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви оберігають нас від життєвих незгод.
Мати — саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.
Дочка переймає від матері все, навіть маленькі звички. А хлопчики, кажуть, навіть жінок собі обирають дуже схожих на своїх матерів.
Мати може пробачити все, навіть коли закон і люди пробачити не можуть. І в цьому теж велика сила материнської любові. Тільки мати любитиме нас завжди у будь-яких обставинах.
Я дуже люблю свою матінку і хочу бути схожою на неї.
Для матері її дитина — найкраща у світі. І ми, діти, ніколи не повинні забувати своїх матерів. Мами наші заслуговують на постійну увагу і розуміння, а не лише на листівку і квіти до свят. Ми повинні берегти наших мам.
Адже, коли їх не стане, хто буде оберігати нас?