Пряма і непряма мова. Перетворення прямої мови в непряму.
Пряму мову можна перетворити в непряму. Тоді вона набуває форми підрядного речення додаткового зі сполучниками що, щоб. При перетворенні прямої мови в непряму можливі такі розряди:
Якщо пряма мова має розповідне значення, то в непрямій мові буде підрядне додаткове речення зі сполучником що. Наприклад: Каже син до батька: "Я поїду до великого міста на заробітки". – Каже син до батька, що він поїде до великого міста на заробітки.Якщо пряма мова має наказове значення, то в непрямій мові буде підрядне речення додаткове зі сполучником щоб. Наприклад: Сусід до себе кликав кума: "Приходь лиш, брате, на часок". – Сусід до себе кликав кума, щоб він прийшов на часок.Якщо пряма мова має питальне значення, то в непрямій мові буде непряме питання. Наприклад: "Почали возить сіно?" - зацікавивсь Аркадій Петрович. – Аркадій Петрович зацікавивсь, чи почали возити сіно.Якщо в прямій мові є особовий займенник, то в непрямій мові він міняється в особі. Наприклад: "До вас гості їдуть", - повідомила служниця. – Служниця повідомила, що до нас гості їдуть.
Паша зауважує з деяким розчаруванням, що на нього ніхто не звертає уваги ,що всі, хто може стояти при вікнах визирають у білий Світ, ніби забігли сюди з вулиці від дощу й тепер зазирають у небеса, чекаючи, коли дощ нарешті мине.
Паша - імен., зауважує- дієсл., з - частка, деякими -прикм., розчаруванням - імен., що-сполучник, на-спол, нього- займ, ніхто-займ, не-спол, звертає-дієсл., уваги- імен., що-спол., всі-займ., хто-займ., може - частка, стояти-дієсл, при - прийм., вікнах-імен., ніби-частка, забігли-дієсл., сюди-? ,з - прийм., вулиці- імен., від - прийм., дощу - імен., й - частка, тепер - ?.зазирають - дієсл., у - приєм., небеса - імен., чекаючи - дієсл(дієприкметник), коли - прийм., дощ-імен., нарешті -частка, мине - дієсл.
Перетворення прямої мови в непряму.
Пряму мову можна перетворити в непряму. Тоді вона набуває форми підрядного речення додаткового зі сполучниками що, щоб. При перетворенні прямої мови в непряму можливі такі розряди:
Якщо пряма мова має розповідне значення, то в непрямій мові буде підрядне додаткове речення зі сполучником що.Наприклад: Каже син до батька: "Я поїду до великого міста на заробітки". – Каже син до батька, що він поїде до великого міста на заробітки.Якщо пряма мова має наказове значення, то в непрямій мові буде підрядне речення додаткове зі сполучником щоб.
Наприклад: Сусід до себе кликав кума: "Приходь лиш, брате, на часок". – Сусід до себе кликав кума, щоб він прийшов на часок.Якщо пряма мова має питальне значення, то в непрямій мові буде непряме питання.
Наприклад: "Почали возить сіно?" - зацікавивсь Аркадій Петрович. – Аркадій Петрович зацікавивсь, чи почали возити сіно.Якщо в прямій мові є особовий займенник, то в непрямій мові він міняється в особі.
Наприклад: "До вас гості їдуть", - повідомила служниця. – Служниця повідомила, що до нас гості їдуть.
Паша зауважує з деяким розчаруванням, що на нього ніхто не звертає уваги ,що всі, хто може стояти при вікнах визирають у білий Світ, ніби забігли сюди з вулиці від дощу й тепер зазирають у небеса, чекаючи, коли дощ нарешті мине.
Паша - імен., зауважує- дієсл., з - частка, деякими -прикм., розчаруванням - імен., що-сполучник, на-спол, нього- займ, ніхто-займ, не-спол, звертає-дієсл., уваги- імен., що-спол., всі-займ., хто-займ., може - частка, стояти-дієсл, при - прийм., вікнах-імен., ніби-частка, забігли-дієсл., сюди-? ,з - прийм., вулиці- імен., від - прийм., дощу - імен., й - частка, тепер - ?.зазирають - дієсл., у - приєм., небеса - імен., чекаючи - дієсл(дієприкметник), коли - прийм., дощ-імен., нарешті -частка, мине - дієсл.