Двокрапку треба ставити в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено)
А) Зацвіте до Нового року вишня бути цього року дівчині заміжньою
Б) А потім прийшло захоплення, усе приковувало увагу вже закінчилося змагання, розходилися спортсмени, Славко ж стояв, переживаючи побачене.
В) Як відомо слово може впливати навіть на долю людини
Г) Сита душа не будує не допомагає не хворіє вона животіє.

Відповідь:

A) Мені Іван Франко більш цікавий як лірик .

ЯК ЛІРИК - прикладка, яка не відокремлюється

Пояснення:

Б) Сьогодні з ранку до вечора дощ ллє (,) як з відра. - ЛЛЄ ЯК З ВІДРА - фразелогізм, кома зайва

В) Я не для того в снах дитячих вас плекала , мрії , щоб (,) ви(,) розбилися, мов кришталь, травлячи, мов отрута, спогадом(,) мою душу . ВИ не виступає звертанням і не виділяється; МОВ ОТРУТА - порівняння, виділяється з двох боків; СПОГАДОМ не входить до порівняння і не виділяється

Г) Дівчина(,) повільно , наче побоюючись, увійшла до класу. - ДІВЧИНА - підмет і не відокремлюється; НАЧЕ ПОБОЮЮЧИСЬ - ДІЄПРИСЛІВНИК і виділяється з обох боків

Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.   гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.