Хочу слухать забуті пісні, хочу бачити місячні плями (Володимир Сосюра). Довгий яр, бiлою черемхою залитий (Максим Рильський). О чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум (Василь Симоненко). ОБільш за все у світі любив музику (Олександр Довженко). весни такоï не було й не буде (Леся Українка).
Неповними є всі речення. ОКРІМ ...
Обери один варіант
На одній ниві пшениця, на другій - жито (Олесь Гончар). За все в житті ціна сповна. За кожну мить. За кожен подих (Володимир Крищенко). О Земля у росах, як в парчі (Ліна Костенко). 0 Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (Василь Симоненко). Васильки у полі, васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вiй (Володимир Сосюра).
Тире між підметом присудком потрібно поставити в усіх реченнях, ОКРIМ (iз творів Григорія Сковороди)...
Обери один варіант
З усіх утрат утрата часу найтяжча.
Природа всьому першопочаток і саморухома пружина.
Добре почати справу це наполовину завершити. Весело освітлений день плід учорашнього.
Бути щасливим значить пiзнати, знайти самого себе.
Установіть вiдповiднiсть мiж видiленими словами і членами речення.
1
Люди - прекраснi Земля - мов казка (Василь Симоненко)
Знайди вiдповiдност
2 1 ластівки менi спiвали про щастя жити на
землi (Володимир Сосюра).
Знайди вiдповiдностi
6
Знайди вiдповiдності
Минуле в пам'ятi живе, сьогоднішне в душi палає (Дмитро Павличко).
Знайди вiдповiдності
4 Красивим доля не поспішає важити щастя (Михайло Стельмах).
Установіть відповідність між односкладними реченнями одного виду.
Вітчизну сонячну свою люблю високою любов'ю (Володимир Сосюра).
Посадили над козаком явiр та калину (Тарас Шевченко).
Каштанів шум. Днiпра привiт (Володимир Сосюра).
Земле! Як тепло нам з тобою! (Максим Рильський)
Українським Робіном Гудом називають героя історичної пiснi...
Обери один варіант
О «Ой Морозе, Морозенку»
O <<За Сибіром сонце сходить>>
«Та, ой, як крикнув же козак Сірко>>
<<Максим козак Залізняк>>
О «Чи не той то хмiль>>
Установіть відповідність між фрагментами творiв видами лірики, до яких цi твори належать.
Знайди відповідностобра правильну відповідь
Я думала: <<Весна для всiх настала Дарунки всiм несе вона, ясна Для мене тільки дару не придбала Мене забула радiсна весна (Леся Українка).
Прилітайте ж, моï любі, Тихими речами. Привітаю вас, як діток, I заплачу з вами (Тарас Шевченко).
Любіть Україну у сні й наяву. Вишневу свою Україну, Красу її, вiчно живу і нову. I мову її солов'їну (Володимир Сосюра)
В неволі виріс мiж чужими I, неоплаканий своїми. В неволі, плачучи, умру (Тарас Шевченко).
Розгадайте ребус - назву твору. Д,Кофе’,,ДыняКастрюля’’ кофе’ Упишіть у поле для вiдповiдi iм'я героя розгаданого твору, який втішався, як у раю». Свою відповідь запишіть однім словом (без пропускiв, розділових знаків та інших символів).
Напередодні Великодня невiльникiв звiльняє герой/героїня твору ...
Обери один варіант
О «Засвіт встали козаченьки>>
О «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
<<Маруся Богуславка>>
«Ой Морозе, Морозенку»
<<За Сибiром сонце сходить>>
У поезії Тараса Шевченка <<Ой три шляхи широкìï згадано всі зображенi рослини, ОКРIM
нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
у сутінки зима вгорнулась,
клянучи холоди, заснула.
навшпиньки ніч з-за хмар зіпнулась,
в замети сторожко ступнула.
стрункі тополі нарядила
у тіней трепетні примари,
і вмить в захмарну вись злетіла,
де місяць пас зірок отари.
– сріблястий місяцю, пастуше!
надходить мить моя остання,
жени скоріш отару, друже,
нап‘ється хай краси світання!
зірки красою обпилися,
скупались в барвах наостанку,
багряним злотом розлилися
та й розчинились у світанку.
за ними й ніч крилом змахнула,
між хмари десь .
зима з заметів позіхнула:
ох! я, здається, щось проспала…