Evagevko

20.01.2020 03:28 •  Українська мова

Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити: а присудки; б інверсії; в поширені означення; г другорядні члени речення. 3. з’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком: а гомоніти з високим начальством було для хоми втіхою (о. гончар). б жити значить безперервно рухатися вперед (с. джонсон). в твоя любов як сміх дитячий (д. іванов). д ми сірі гуси в хмарі (а. малишко). 4. укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне. а тайга не давала йому нічого. б дівчина враз насупилась, розгнівалася. в даремно він нишпорив з пильністю вченого і з відчаєм голодного. г його гнала вперед надзвичайна впертість, сто разів випробувана і загартована мужність (з творів і. багряного). 5. укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами. а холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний чумацький шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (о. довженко). 128 усі уроки української мови в 11 класі. академічний рівень б леся полюбила сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто. в іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з черевани- хою руки. г защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога не сказала й матері (з творів п. куліша). 6. з’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому. а марія переживала прочитане, раділа чи плакала разом із тими людьми, про яких оповідала книжка. б гнат як міг при підкладав їй, що видавалося йому смачнішим, годував цукерками, як дитину. в піднесена й урочисто чиста марія приймала свої дари, цілувала кожного в уста, а мартина — схилилася і, як батька, поцілувала в руку. г одарці дещо не до вподоби, що марія занехаяла старосвітські звичаї, і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (з творів у. самчука). 7. визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними. а з оксаною от що: їй 17 літ, батько її, рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає. б і далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я речі, ще ніде не друковані. в дивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, гоголь, татари, карло xii і т. ін. (з творів м. хвильового). г все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (в. сосюра). 8. з’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена. а тьотя бася не обідала її обід з’їв хтось. (у. самчук) б йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки хустки, спідниці, полотно. (у. самчук) в люблю дивитись на дніпро з його стрімких високих круч (в. сосюра) г павлина анфисівна сама ж невинність вона ж не знала, що анфиса павлівна дитячу котлету їла (3 творів м. хвильового). 9. з’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире. а сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови (с. васильченко). стилістика простих речень 129 б він приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками (і. нечуй-левицький). в і зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з лавріном за пасікою, все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (і. нечуй-левицький). г як не любити зими сніжно-синьої на україні моїй, саду старого в пухнастому інеї, сивих, веселих завій? (м. рильський). 10. укажіть речення, що потребує стилістичної правки. а у поемі «сон» тарас шевченко зображує тяжку долю українського селянства. б після одруження інститутка почала жити на хуторі чоловіка. в панночка сердилась на устину з прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися. г за те, що прокіп не дав панночці зобидити устину, його віддали в москалі. 11. з’ясуйте, що виражає в реченні звертання ^ о земле рідная! не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! (м. рильський) а докір; б радість; в іронію; г гідність. 12. визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (ю. яновський). а впевненість або невпевненість у повідомленні; б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного); в ввічливість для активізації бесіди; г вказівку на джерело повідомлення.