Сонце вже піднімалося все вище і вище.День ставав все теплішим і теплішим.Пташки вже не мов би будять тебе від твоїх солодних снів.Півень красиво виспівую свої пісеньки.Прокинешся і глянеш у вікно,як кущ калини дивиться прям на тебе,немов розглядає.Вийдеш у своє подвір'я і песик лагідно зустрічає тебе,просить щось.Та якби ж він міг говорити,то я б зрозумів.День грав своїми теплими кольорами.Як десь посунула чорна хмара.І тут пішов довгоочікуваний дощ.Всі сховалися по своїм домівкам.Вулиця затихла..Лише чути каплі,які б'ються об асфальт.Дощ минув.Гляну вгору,а хмари вже нема...Ніби то її й не було.Веселка сяйнула своєю позитивною красою.Всі діти вулиці позбігалися лише подивитися на цю прекрасну мить.Але вже підходив вечір.І сонце на своїх червоних крилах сіло в своє ліжечко...А на зміну йому вийшов місяць.І от лежу собі і думаю,що в звичайних речах,можна побачити краплинку незвичайного,чудового.
1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.2.ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя.3.невелика пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом.4.бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.5.тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов боруб'яхи, краплі.6.давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.7.он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.8.тілько сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривоженя тополі. 1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.(речення розповідне, неокличне, складносурядне; складається з 2 частин, сполучник сурядності - і; перша частина - односкладне, означено-особове, непоширене, неускладнене; 2 ч. - умовно двоскладне, поширене, ускладнене).і так розібрати ще 2 складносуряні речення.
