Добрый день! Очень рад, что вы обратились за помощью. Для начала рассмотрим вопрос вправы №7. Здесь нам нужно разделить прилагательники на две группы и пояснить значение двух последних прилагательников и подобрать к ним синонимы.
Синонимы для прилагательников "гарячий" и "веселий" могут быть "теплый" и "радостный" соответственно.
Перейдем к вопросу вправы №8. Здесь нам нужно поставить словосочетания в форме отглагольного прилагательного в именительном падеже единственного числа. При этом, если какое-то словосочетание является фразеологизмом, то введем его в самостоятельно составленное предложение.
Широкая межа - широкая межа
Свежая пашня - свежая пашня
Горячая каша - горячая каша
Наибольшая площадь - наибольшая площадь
Лучшая дача - лучшая дача
Наиболее сложная задача - Наиболее сложную задачу (фразеологизм)
Наиболее заметная межа - Наиболее заметная межа (фразеологизм)
Крольчья душа - крольчью душу (фразеологизм)
Теперь перейдем к вопросу вправы №9. Здесь нам нужно определить образование данных прилагательных и выделить основы и морфемы, по которым они образованы.
Передосінній - творительный падеж существительного "передосіння", суффикс "ий"
Премудрий - префикс "пре-", основа "мудр", суффикс "ий"
Неграмотний - префикс "не-", основа "гра", суффикс "ний"
Київський - суффикс "-ськ-", основа "київ"
Чесний - основа "чесн", суффикс "ий"
Придо рожній - префикс "при-", основа "дорог", суффикс "ній"
Безхмарний - префикс "без-", основа "хмар", суффикс "ний"
Яскраво-червоний - основа "червон", суффиксы "ий" и "-о-"
Синьо-жовтий - основы "син" и "жовт", суффикс "ий"
Кароокий - основа "кар", суффикс "ий"
Круглолиций - основы "кругл" и "лиц", суффикс "ий"
Вельмишановний - префиксы "вельми-" и "шану-", основа "ровн", суффикс "ий"
Перейдем к вопросу вправы №13. Здесь нам нужно образовать прилагательники от данных слов и указать чередование звуков.
Теперь перейдем к вопросу вправы №15. В этой задаче нам нужно образовать прилагательные от предложенных слов. Также нам нужно выделить суффиксы и объяснить чередование согласных.
Перейдем к вопросу вправы №17. Здесь нам нужно образовать сложные прилагательные из каждой пары слов и объяснить их написание.
1. Високое чоло - високочольный (слова пишутся слитно, без ударения)
2. Золотые косы - золотокосый (слова пишутся слитно, без ударения)
3. Сивый чуб - сивочубый (слова пишутся слитно, без ударения)
4. Плавать водою - водный (слово "водою" пишется отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
5. Пять дней - пятидневный (слова пишутся слитно, без ударения)
6. Семь лет - семилетний (слова пишутся слитно, без ударения)
7. Три поверхи - трехповерховый (слова пишутся слитно, без ударения)
8. Мова и література - мовской, литературный (слова пишутся отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
9. Робітники і селяни - рабоче-крестьянский (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
10. Український і англійський - украинско-английский (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
11. Хліб і булка - хлебобулочный (слова пишутся слитно, без ударения)
12. Пекти хліб - хлебопекарный (слово "пекти" пишется отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
13. Синій і жовтий - сине-желтый (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
14. Блакитний і золотий - блакитно-золотой (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
15. Ніжний голубий - нежно-голубой (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
16. Т
1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діброва (І. Цюпа).
В данном предложении вживаються розділові знаки:
- крапка - в кінці речення, щоб позначити його закінчення.
- кома - перед сполучником "і", який відокремлює один іменник (лісах) від іншого іменника (діброва).
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
В даному реченні вживаються розділові знаки:
- кома - перед сполучником "на", щоб відокремити присудок (на чорнющого неба чоло) від підмета (Вечір).
- тире - вказує на зв'язок між основною частиною речення (Вечір висипав зорі) та пояснювальною частиною (на чорнющого неба чоло).
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для препозиції (без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі) або для розділення перелічуваних частин речення.
- тире - показує перехід до іншої дійсності і розробляє думку.
- окличний знак - позначає емоційність речення.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для відокремлення перелічуваних частин речення.
- і - сполучник, який відокремлює один іменник (Гомін вулиці) від інших іменників (тиша Дніпра, хащі лісу).
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
В данному предложении используются следующие знаки препинания:
- двоеточие - используется для ввода цитаты или перечисления;
- запятая - используется для отделения однородных членов предложения (я, Богданчик и Оксанка).
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
У данном предложении вживаются следующие знаки препинания:
- кома - используется для отделения однородных членов предложения (лошата, мальви, корови, бджоли, оси);
- запятая перед союзом "и", чтобы разделить элементы перечисления.
Синтаксичний розбір речень:
1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діброва (І. Цюпа).
- Речення має одне просте складне підметне речення.
- Підмет: Вересень.
- Присудок: запалив осінні вогнища в лісах і діброва.
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
- Речення має одне просте безособове речення.
- Підмет відсутній.
- Присудок: висипав зорі на чорнющого неба чоло.
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
- Речення має одне просте персоніфіковане речення.
- Підмет: Дніпр старий.
- Присудок: вирвавсь.
- Означення: міцно.
- Додаток: з-під зимово кори.
- Додаткові означення: без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
- Речення має одне просте зворотне речення з випущеним підметом.
- Підмет: Ми.
- Присудок: ходили.
- Додаток: в поле зранку.
- Означення: я, Богданчик і Оксанка.
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
- Речення має одне просте складне рчення з однорідними членами речення.
- Підмет: Лошата, мальви, корови, бджоли, оси.
- Присудок: сплять.
- Означення: і.
Группа 1: шкільний, осінній, зимовий, торішній, самотній, корінний, солов'їний, ведмежий, червоний, синій, жовтий.
Группа 2: гарячий, ранній, письмовий, веселий, швидкий, останній, запашний, дружній, дружний.
Синонимы для прилагательников "гарячий" и "веселий" могут быть "теплый" и "радостный" соответственно.
Перейдем к вопросу вправы №8. Здесь нам нужно поставить словосочетания в форме отглагольного прилагательного в именительном падеже единственного числа. При этом, если какое-то словосочетание является фразеологизмом, то введем его в самостоятельно составленное предложение.
Широкая межа - широкая межа
Свежая пашня - свежая пашня
Горячая каша - горячая каша
Наибольшая площадь - наибольшая площадь
Лучшая дача - лучшая дача
Наиболее сложная задача - Наиболее сложную задачу (фразеологизм)
Наиболее заметная межа - Наиболее заметная межа (фразеологизм)
Крольчья душа - крольчью душу (фразеологизм)
Теперь перейдем к вопросу вправы №9. Здесь нам нужно определить образование данных прилагательных и выделить основы и морфемы, по которым они образованы.
Передосінній - творительный падеж существительного "передосіння", суффикс "ий"
Премудрий - префикс "пре-", основа "мудр", суффикс "ий"
Неграмотний - префикс "не-", основа "гра", суффикс "ний"
Київський - суффикс "-ськ-", основа "київ"
Чесний - основа "чесн", суффикс "ий"
Придо рожній - префикс "при-", основа "дорог", суффикс "ній"
Безхмарний - префикс "без-", основа "хмар", суффикс "ний"
Яскраво-червоний - основа "червон", суффиксы "ий" и "-о-"
Синьо-жовтий - основы "син" и "жовт", суффикс "ий"
Кароокий - основа "кар", суффикс "ий"
Круглолиций - основы "кругл" и "лиц", суффикс "ий"
Вельмишановний - префиксы "вельми-" и "шану-", основа "ровн", суффикс "ий"
Перейдем к вопросу вправы №13. Здесь нам нужно образовать прилагательники от данных слов и указать чередование звуков.
От слов:
Ольга - ольжий
Наталка - наталчий
Лука - луковий
Одарка - одарковий
Мелашка - мелашковий
Свекруха - свекрушний
Дочка - дочин
Кішка - кішчий
Муха - мухачий
Сваха - сваховий
Теперь перейдем к вопросу вправы №15. В этой задаче нам нужно образовать прилагательные от предложенных слов. Также нам нужно выделить суффиксы и объяснить чередование согласных.
Молодець - молодецький, суффикс "-ьк-", нет чередования согласных
Турок - турецький, суффикс "-ьк-", чередование "р" - "рц"
Ткач - ткацький, суффикс "-ьк-", чередование "ш" - "ц"
Грек - грецький, суффикс "-ьк-", чередование "к" - "ц"
Кравець - кравецький, суффикс "-ьк-", чередование "в" - "ц"
Католик - католицький, суффикс "-ьк-", чередование "л" - "лц"
Прага - пражский, суффикс "-ск-", нет чередования согласных
Дрогобич - Дрогобичский, суффикс "-ск-", чередование "г" - "гш"
Кролевець - кроливецький, суффикс "-ьк-", чередование "р" - "рц"
Запоріжжя - Запорізький, суффикс "-к-", чередование "ж" - "жж"
Нюрнберг - Нюрнберзький, суффикс "-ьк-", чередование "г" - "ж"
Лейпціг - Лейпцизький, суффикс "-ьк-", чередование "г" - "ж"
Острог - Острозький, суффикс "-ьк-", нет чередования согласных
Чортомлик - Чортамицький, суффикс "-ьк-", чередование "мл" - "мль"
Калуш - Калушский, суффикс "-ск-", чередование "л" - "лш"
Хрещатик - Хрещатицький, суффикс "-ьк-", чередование "т" - "тц"
Печеніг - Печенізький, суффикс "-ьк-", чередование "ч" - "чж"
Кодак - Кодазький, суффикс "-ьк-", чередование "д" - "ж"
Чернець - Чернецький, суффикс "-ьк-", чередование "н" - "нц"
Земляк - Земляцький, суффикс "-ьк-", чередование "мл" - "ль"
Перейдем к вопросу вправы №17. Здесь нам нужно образовать сложные прилагательные из каждой пары слов и объяснить их написание.
1. Високое чоло - високочольный (слова пишутся слитно, без ударения)
2. Золотые косы - золотокосый (слова пишутся слитно, без ударения)
3. Сивый чуб - сивочубый (слова пишутся слитно, без ударения)
4. Плавать водою - водный (слово "водою" пишется отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
5. Пять дней - пятидневный (слова пишутся слитно, без ударения)
6. Семь лет - семилетний (слова пишутся слитно, без ударения)
7. Три поверхи - трехповерховый (слова пишутся слитно, без ударения)
8. Мова и література - мовской, литературный (слова пишутся отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
9. Робітники і селяни - рабоче-крестьянский (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
10. Український і англійський - украинско-английский (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
11. Хліб і булка - хлебобулочный (слова пишутся слитно, без ударения)
12. Пекти хліб - хлебопекарный (слово "пекти" пишется отдельно, так как здесь нет чередования звуков)
13. Синій і жовтий - сине-желтый (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
14. Блакитний і золотий - блакитно-золотой (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
15. Ніжний голубий - нежно-голубой (слова пишутся через дефис, так как здесь есть чередование звуков)
16. Т
В данном предложении вживаються розділові знаки:
- крапка - в кінці речення, щоб позначити його закінчення.
- кома - перед сполучником "і", який відокремлює один іменник (лісах) від іншого іменника (діброва).
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
В даному реченні вживаються розділові знаки:
- кома - перед сполучником "на", щоб відокремити присудок (на чорнющого неба чоло) від підмета (Вечір).
- тире - вказує на зв'язок між основною частиною речення (Вечір висипав зорі) та пояснювальною частиною (на чорнющого неба чоло).
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для препозиції (без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі) або для розділення перелічуваних частин речення.
- тире - показує перехід до іншої дійсності і розробляє думку.
- окличний знак - позначає емоційність речення.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для відокремлення перелічуваних частин речення.
- і - сполучник, який відокремлює один іменник (Гомін вулиці) від інших іменників (тиша Дніпра, хащі лісу).
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
В данному предложении используются следующие знаки препинания:
- двоеточие - используется для ввода цитаты или перечисления;
- запятая - используется для отделения однородных членов предложения (я, Богданчик и Оксанка).
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
У данном предложении вживаются следующие знаки препинания:
- кома - используется для отделения однородных членов предложения (лошата, мальви, корови, бджоли, оси);
- запятая перед союзом "и", чтобы разделить элементы перечисления.
Синтаксичний розбір речень:
1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діброва (І. Цюпа).
- Речення має одне просте складне підметне речення.
- Підмет: Вересень.
- Присудок: запалив осінні вогнища в лісах і діброва.
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
- Речення має одне просте безособове речення.
- Підмет відсутній.
- Присудок: висипав зорі на чорнющого неба чоло.
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
- Речення має одне просте персоніфіковане речення.
- Підмет: Дніпр старий.
- Присудок: вирвавсь.
- Означення: міцно.
- Додаток: з-під зимово кори.
- Додаткові означення: без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
- Речення має одне просте овечадове безособове речення.
- Підмет відсутній.
- Присудок: полюбили.
- Додаток: Гомін вулиці, тишу Дніпра, хащі лісу.
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
- Речення має одне просте зворотне речення з випущеним підметом.
- Підмет: Ми.
- Присудок: ходили.
- Додаток: в поле зранку.
- Означення: я, Богданчик і Оксанка.
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
- Речення має одне просте складне рчення з однорідними членами речення.
- Підмет: Лошата, мальви, корови, бджоли, оси.
- Присудок: сплять.
- Означення: і.