Немає такої людини, яка б не любила свій край, і свою Батьківщину. Без Батьківщини немає народу, немає нас. Усі ми любимо, і будемо одвічно памятати нашу домівку, край де ми проводили щасливі роки нашої молодості, а можливо і проведемо там все життя. Всюди добре але вдома найкраще і кожен це усвідомлює.
Ми всі будемо робити так, щоб всі щасливі моменти залишились у нашому житті лише на яскравому фоні. І це стосується не лише щасливих спогадів про минулі роки, це стосується і щасливих спогадів про наші почуття до певної особи, а точніше про наше вірне і перше справжнє кохання.
Немає солодшої миті, ніж перше кохання, і всі це пройшли. Пройшли той момент коли вам обом не хотілось покидати один одного , і це мабуть були найкращі моменти у нашому житті. Але яке кохання без вірності ідовіри. Для того щоб кохання було справжнім, воно повинне бути засноване на довірі, і підтримці, адже ніхто так не підтримає і не до як кохана тобі людина. Для чого пробувати мимобіжні почуття, коли можна знайти справжні і насолоджуватись ними вічно і безкінечно.
Як би нам не хотілось, але ми повинні памятати ті місця які нас виростили, і тих людей які зуміли принести у наше життя посмішку, адже немає людини яка б прожила своє життя яка ні разу не відчула смак кохання і ностальгії.
Заголовок: Скарб Літом більшість дітей їздять до рідних :бабусей, дідусей .Часто близьким важко ,й діти їм допомагають. Одного разу хлопці (можна дати їм імя)Сергій і Микола після закінчення( свій клас) 6 класу хотіли поїхати до бубусі, але батьки їм не дозволяли та хлопці настояли й сказали що на наступний рік будуть добре вчитись, на що батьки підкупились й дозволили. Коли Сергій та Миколка приїхала бабуся їх пригостила варениками, борщем та компотом, все було смачно. Після чого хлопці вирішили до старенькій бабусі скопати город, копаючи вони знайшли скарб. Потім постало питання віддати скарб бабусі чи державі. Поки хлопці барилися з питанням про скарб дізналися злочинці, які взяли хлопців у полон, щоб ті віддали скарб їм. Бабуся героїня хлопців та віддає скарб державі. А голубоокий Сергій та чорнокосий Миколка. Наволі й кожного дня ходять на рибалку, й навіть не підозрюють що їхня бабуся капітан інопланетянів. Поки вони на зеленій Землі, їхня бабуся десь там на Марсі...
Немає такої людини, яка б не любила свій край, і свою Батьківщину. Без Батьківщини немає народу, немає нас. Усі ми любимо, і будемо одвічно памятати нашу домівку, край де ми проводили щасливі роки нашої молодості, а можливо і проведемо там все життя. Всюди добре але вдома найкраще і кожен це усвідомлює.
Ми всі будемо робити так, щоб всі щасливі моменти залишились у нашому житті лише на яскравому фоні. І це стосується не лише щасливих спогадів про минулі роки, це стосується і щасливих спогадів про наші почуття до певної особи, а точніше про наше вірне і перше справжнє кохання.
Немає солодшої миті, ніж перше кохання, і всі це пройшли. Пройшли той момент коли вам обом не хотілось покидати один одного , і це мабуть були найкращі моменти у нашому житті. Але яке кохання без вірності ідовіри. Для того щоб кохання було справжнім, воно повинне бути засноване на довірі, і підтримці, адже ніхто так не підтримає і не до як кохана тобі людина. Для чого пробувати мимобіжні почуття, коли можна знайти справжні і насолоджуватись ними вічно і безкінечно.
Як би нам не хотілось, але ми повинні памятати ті місця які нас виростили, і тих людей які зуміли принести у наше життя посмішку, адже немає людини яка б прожила своє життя яка ні разу не відчула смак кохання і ностальгії.
Літом більшість дітей їздять до рідних :бабусей, дідусей .Часто близьким важко ,й діти їм допомагають. Одного разу хлопці (можна дати їм імя)Сергій і Микола після закінчення( свій клас) 6 класу хотіли поїхати до бубусі, але батьки їм не дозволяли та хлопці настояли й сказали що на наступний рік будуть добре вчитись, на що батьки підкупились й дозволили. Коли Сергій та Миколка приїхала бабуся їх пригостила варениками, борщем та компотом, все було смачно. Після чого хлопці вирішили до старенькій бабусі скопати город, копаючи вони знайшли скарб. Потім постало питання віддати скарб бабусі чи державі. Поки хлопці барилися з питанням про скарб дізналися злочинці, які взяли хлопців у полон, щоб ті віддали скарб їм. Бабуся героїня хлопців та віддає скарб державі. А голубоокий Сергій та чорнокосий Миколка. Наволі й кожного дня ходять на рибалку, й навіть не підозрюють що їхня бабуся капітан інопланетянів. Поки вони на зеленій Землі, їхня бабуся десь там на Марсі...