Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.
Усе починається з парти шкільної – перші враження від пізнання такого цікавого й непростого світу, перші захоплення й розчарування, успіхи й невдачі, усвідомлення себе як особистості і, звісно, перші кроки у дорослий незвіданий світ. Усі ми родом з дитинства і подумки повертаємося туди, де було нам так затишно й тепло, де про нас турбувалися і батьки, і вчителі.
Милі серцю спогади огортають багатьох із нас, коли чуємо шкільний дзвоник гаємо, як поспішають до школи учні і наші власні діти. Особливо це відчуваєш у весняну пору, коли закінчується навчальний рік. Батьки, вчителі й діти заклопотані: контрольні роботи, заліки, державна підсумкова атестація, а в одинадцятикласників – надзвичайно важливий період – зовнішнє незалежне оцінювання і вступ до вузів.
Яким буде доросле життя? Чи готові зустрітися з його викликами наші випускники? Адже сьогодні держава ставить перед освітніми закладами завдання: дати молоді не лише знання, а й сформувати особистість, здатну ставити перед собою мету й досягати її, швидко адаптуватися до умов та вимог суспільства.
ГОЛОВНА
ВИШГОРОДЩИНА
РАЙОННА РАДА
НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
МІСЦЕВІ РАДИ
УСТАНОВИ РАЙОНУ
КОМУНАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
ШКІЛЬНІ РОКИ – ЯК ПРЕКРАСНА МИТЬ…
Усе починається з парти шкільної – перші враження від пізнання такого цікавого й непростого світу, перші захоплення й розчарування, успіхи й невдачі, усвідомлення себе як особистості і, звісно, перші кроки у дорослий незвіданий світ. Усі ми родом з дитинства і подумки повертаємося туди, де було нам так затишно й тепло, де про нас турбувалися і батьки, і вчителі.
Милі серцю спогади огортають багатьох із нас, коли чуємо шкільний дзвоник гаємо, як поспішають до школи учні і наші власні діти. Особливо це відчуваєш у весняну пору, коли закінчується навчальний рік. Батьки, вчителі й діти заклопотані: контрольні роботи, заліки, державна підсумкова атестація, а в одинадцятикласників – надзвичайно важливий період – зовнішнє незалежне оцінювання і вступ до вузів.
Яким буде доросле життя? Чи готові зустрітися з його викликами наші випускники? Адже сьогодні держава ставить перед освітніми закладами завдання: дати молоді не лише знання, а й сформувати особистість, здатну ставити перед собою мету й досягати її, швидко адаптуватися до умов та вимог суспільства.
Объяснение: