Намою думку, шкільна програма є не надто ефективною. учні українських шкіл вивчають близько 18-20 предметів, більшість з яких їх зовсім не цікавить. я вважаю, що для того щоб навчання стало ефективнішим слід зменшити кількість навчальних предметів. також , можна розділяти класи за здібностями: учнів,яким легше гуманітарні пермети й учнів,яким краще так званы "технычні" предмети неслід поєднувати в одні класи й навчати за однією програмою. зрештою, у кожного є певні здібності і самеїх потрібно враховувати при навчанні. генію наврядчи буде дуже цікаво на уроках мови чи літератури, натомість, учень що схильнийдо творчості може просто не зрозуміти - не має в нього здібностей й усе! тому я вважаю, що для того щоб начання стало ефективнішим і цікавішим слід зважати на здібності учнів .
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
