Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив відразу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.
-Привіт Сергій, ти зробив домашнє завдання з англійськой мови?
- Привіт, так, але не зробив переклад тексту.
- О, а я як раз зробив, а ти до зробити вправи?
- Звісно тримай!
- Ого! Та їх тут дуже багато, я не вспію!
- Англійська мова перед останній урок, впієш написати вправи, а я переклад, будемо писати на перервах, домовились?
-Так, а якщо не вспіємо?
-Якщо не вспіємо сядемо разом.
-Добре.
-Фух, я зробив а ти Сашко?
-Мені ще трохи Сергій!
-Скоріше йде вчиталька!!
-Все, дякую тобі, виручив.
-Ти мене теж і тоб
Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив відразу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.
Інші варіанти цього твору