Fill in: terrified; escape; tell; realise; neighbour; distance; collapse; survive; hike; rescue. 1. it was really scary, but we lived to the tale2. my saved my life during the earthquake.3. dan was able to afrom the volcanic eruption.4. new buildings will not in most earthquakes.5. i
was when i saw the tsunami getting closer.6. do you how lucky you are to be alive7. all the skiers managed to the avalanche 8. in the we could see the tornado. мне
Я народилася на українській землі- землі моїх батьків. Ця земля зветься Україною. Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя родина, мої друзі, рідна хата. Україна- моя Батьківщина. І я її люблю такою, яка вона є.
Хтось скаже: «Ну авжеж, зараз модно освідчуватися в любові до України, так кожен робить.» А я нікому і не освідчуюся. Скажу відверто , що мені багато чого не подобається: і в піснях сучасних , і в книгах, і на телебаченні, я зовсім не розумію українців , які ладні всіх на світі поділити на «наших» і «не наших». Я думаю , що безглуздо вважати, наприклад ,українські ромашки кращими від білоруських. Мені байдуже , якої національності люди, що мене оточують. Ми всі живемо в одній країні , ходимо по одній землі, ласуємо однаковим пломбіром, радіємо перемогам збірної України по футболу , вболіваємо за Усика , дивимося «Роксолану» і читаємо газету «Факти». Багато людей ніколи не замислювалися над тим , чи вони є патріотами. Достатньо просто любити те місце , де ти народився і живеш, вкладати душу і серце в те, що робиш для себе, для рідних, для країни, навіть якщо це маленька дрібничка.
Я дуже хочу побачити Німеччину і Париж. Хочу з’їздити до Бразилії і Аргентини. Мрію відвідати Барселону. Із задоволенням подорожувала б. Можливо, коли-небудь я здійсню свої мрії. І мені сподобаються інші країни. Але там не буде моєї сім’ї, друзів, моїх улюблених мультфільмів про козаків, калини за вікном, не буде «Кобзаря» на поличці і маминих вареників, ще багато чого , з чим пов’язана Батьківщина, батьківська земля. Хоча й далеко від України можна знайти нових друзів , створити уже власну сім’ю, полюбити нові мультфільми, посадити калину, купити де-небудь «Кобзаря», і вареники навчитися готувати самій. Але як же Хрещатик? Як же Сіверський Дінець? А Карпати? Де б я не була , які б місця не зачарували мене, я буду згадувати рідне село, прогулянки у лісі, пікніки біля річки…
Я впевнена , що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно , я обов’язково повернуся додому, до своєї України, до землі моїх батьків, де завжди на мене чекають.
Твір
"Осінь у моєму саду"
На зміну теплим, сонячним дням - тихо підкрадається чаклунка осінь. Як справжня володарка починає господарювати у моєму саду. Ось підрум'янила щічки яблукам, додала в палітру яскравих фарб і змінила зелений одяг дерев - на картатий. Я люблю гуляти осіннім садом, його прохолодними, свіжими ранками, любуватися сріблястим мереживом павутини. вдихати запашний запах груш. Ще трохи і під ногами зашелестить опале листя. Тоді осінь змінить свій настрій. І з яскравої та усміхненої - стане сумною, заплаче дощем... .Така вона несподівана, мінлива - осінь у моєму саду.