У мене в саду розпускаються численні рослини. Але більше всіх мені подобаються тюльпани. Я люблю тонкий аромат , ніжну граціозність і химерні форми цієї квітки . Коли настає грандіозне свято в моєму житті , я чекаю , що близькі люди подарують мені мої улюблені тюльпани. Колір і запах цих квітів наповнюють мою душу радістю , безтурботністю і спокоєм . Пелюсточки тюльпана надають неповторний вигляд квітці , створюють атмосферу дружелюбності і вірності. Стеблинка улюбленої квітки нагадує струнку дівчину. Він дуже тонкий і зеленуватий. Вельми важко уявити , як стебло витримує могутню голівку квітки на собі. А його шикарні листя? При їх вигляді так і хочеться посміхнутися і радіти . Дивлячись на цю квітку , мені згадується моє щасливе і безтурботне дитинство . Я дуже люблю перебувати навесні в лісі. Рослини прокидаються від сплячки і демонструють усьому світові свої принади. Я вважаю , що без квітів неможливе саме життя . Квіти – це шматочок щастя і затишку . Адже недарма жоден свято не обходиться без квітів , а також недарма закохані юнаки та дівчата оспівують квіти у своїх піснях , віршах , мріях …
Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. В нашій українській Конституції закріплено, що державною мовою в Україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в Україні. Цілком зрозуміло, що їй надаються різні привілеї перед іншими мовами. Таким чином, громадяни України заохочуються до того, щоб говорити українською мовою. Та й звичайне ставлення до людей, які розмовляють чистою українською мовою, зазвичай хороше. Їх сприймають як людей вихованих і інтелігентних. Але чи дійсно все настільки добре з українською мовою в даний час? Чи справді ми з вами можемо з упевненістю констатувати, що в української мови, як мінімум, надійне і перспективне майбутнє? Насправді, зробити такий висновок зовсім не настільки просто, як того хотілося б. Вся справа в тому, що в побуті українською мовою в нашій країні говорять набагато менше, ніж російською мовою. Навряд чи варто роздумувати над причинами цього, вони більшою мірою зрозумілі. Скоріше, важливо проаналізувати, наскільки це може позначитися на майбутньому української мови та всієї України в цілому. Як відомо, мова народу живе до тих пір, поки вона використовується. Але чи буде використовуватися українська мова так само, як вона використовується зараз? Або вона буде поступово видавленою російською мовою? Або, навпаки, візьме гору над нею, набереться сил і стане найбільш використовуваним мовою на території України? Хотілося б вірити в останній варіант, але все це багато в чому залежить від того, як буде розвиватися ситуація в країні. Якщо Україна продовжить залишатися повністю незалежною і суверенною, українська мова буде тільки посилюватися, процвітати і ставати все більш і більш використовуваною. Якщо ж все піде навпаки, то і майбутнє української мови буде не настільки світлим і добрим. Втім, не варто з недооцінкою ставитися і до ролі звичайних людей. Хто, якщо не ми самі, буде здатний зберегти, посилити і зробити національну мову більш використовуваною? Все в наших руках. Якщо ми будемо використовувати українську мову не тільки в ділових питаннях, але і в побуті, цілком ймовірно, що роль української мови лише зросте. Природнім є те що, ми повинні виховувати своїх дітей українською і прищеплювати їм любов до національної мови. Хотілося б відзначити, що майбутнє української мови, себто, чи буде вона розвиватися або зникне зовсім, залежить як від об’єктивних, політичних чинників, так і від того, чи будемо використовувати і розвивати її ми, громадяни України. У будь-якому разі, хотілося б вірити у світле майбутнє нашої рідної мови.
