фразеологічні зрощення; фразеологічні єдності; фразеологічні сполучення; фразеологічні вирази. Крапля камінь точить. Дати відсіч. Покласти зуби на полицю. Накивати п’ятами. Клепку втратити. Горшки побити. Тримати камінь за пазухою. Перша ластівка. Гроші не пахнуть. Надати відповідь. Пальцем у небо. Нюні розпускати. Гнівити Бога. Теревені правити.

​

Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.

‘’ Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення.

Мово моя! Дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювача Ти стомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Словo’’. Так писала у ‘’Молитві до мови’’ Катерина Мотрич.

З усіх пори рок, мені дуже подобається Весна. У неї дуже яскраві кольори. Весною світить тепле сонечко. А ще на весні ми з друзями ходимо у різні парки. Ось чому мені подобається весна.

Коли з'являються перші проліски,тане сніг,і казка стає реальністю.Осіньяк же я її люблю...скільки приємних спогадів і вражень залиається з кожною прожитою весною...Все починаю розцвітати,розцвітає душа й на серці хочеться співатиДо того ж,весною я святкую свій день народження...ну як же можна не любити цю чудову пору року?Весна