этой теме я постараюсь рассказать всем желающим о соколиной охоте и вообще о роли хищных птиц в природе. буду признателен за любые вопросы. первое впечатление от форума в разрезе именно этой темы достаточно удручающее. это не претензия к самому форуму, просто я лишний раз убедился, что многие охотники имеют о хищных птицах весьма поверхностное представление. итак, вначале по темам поднимаемых постов. какое-либо отношение к традиционной дичи имеет ограниченное количество пернатых хищников, которые издавна применялись в соколиной охоте. для украины это могут быть три вида соколов, два ястребов, и орёл-беркут. ещё несколько видов способны добывать дичь время от времени, не питаясь ею постоянно. из обычных птиц к таким можно отнести только болотного луня, остальные редкие - это орлы, подорлики и т.д. тот же болотный лунь вовсе не является истребителем молодняка водоплавающей птицы - в его меню входит всё, от насекомых до лягушек и снулой рыбы. кроме того, луни, канюки, коршуны, орлы - почти на 50% падальщики. в соколиной охоте их не используют потому, что в силу своей медлительности и неповоротливости они не в состоянии активно преследовать дичь, хотя случая задавить подранка не упустят. как многие знают, ранее отстрел пернатых хищников проводился человеком наряду с отстрелом серой вороны. изменило ситуацию развитие науки в средине 20 века. было доказано, что присутствие хищника в угодьях безусловно полезно для поголовья дичи. особенно это касается таких специализированных птиц как соколы, ястребы орлы. человечество убедилось на практике, что уничтожив хищника в угодьях, можно потерять в них и дичь! отстреляв практически всего кречета в исландии, в результате получили такую депрессию белой куропатки, которой не было за века. немцам пришлось закупать тетеревятников в нидерландах, поскольку их хвалённое охотхозяйство после его тотального уничтожения начало трещать по швам. они и сейчас выплачивают государственную фермерам, на землях которых гнездятся ястребы. таковы факты. регулировать численность хищных птиц оказалось не целесообразно.
Омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням або написанням. Використання омонімів становить неабияку трудність у практиці слововживання, оскільки точність їх застосування залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням відповідають знання особи, яка користується документом.
Щоб уникнути неточності (а часом і ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова, або сформулювати речення так, щоб було зрозуміло, що саме значить це слово. Наприклад: лава – «вид меблів», лава – «ряд, шеренга людей», лава – «великий забій у шахті», лава (італ.) – «природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщини у земній корі або з кратерів вулканів»; мул – «відкладення на дні водоймища», мул (лат.) – «домашня тварина»; клуб – «летюча маса диму, пари», клуб – «частина тіла людини або тварини», клуб (англ.) – «культурно-освітня організація»; бар (грец.) – «одиниця тиску», бар (фр.) – «берегова, вузька витягнута вздовж берега наносна смуга суходолу, здебільшого піщана», бар (англ.) – «невеликий ресторан, закусочна»; метр (грец.) – «одиниця довжини, віршовий розмір», метр (фр.) – «вчитель, вихователь, шаноблива назва людини».
Використовуючи в документах таку групу омонімів як омографи (слова різні за значенням, однакові за написанням, але відмінні за вимовою), варто проставляти над ними знак наголосу, для розрізнення значення цих слів, наприклад: колос (рослини) – колос (мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса, або переносно – предмет, створіння надзвичайно великого розміру); атлас (гр. – систематизований збірник географічних чи історичних карт, зображень рослин, тварин, малюнків, таблиць тощо), атлас (араб. – шовкова або напівшовкова тканина з блискучою лицьовою поверхнею).
Важно заметить, что для слов’янських мов характерне явище міжмовної омонімії. Так, в українській і російській мовах є чимало слів, близьких або тотожних за звуковим складом, але нічого спільного за значенням вони не мають. Такі слова, як рос. пыльный (у значенні пил, покритий пилом) і укр. пильний (у значенні уважний); рос. пытать (у значенні катувати, мучити) і укр. питати (у значенні запитувати); рос. кроватка (у значенні ліжко) і укр. краватка (у значенні галстук). Такі слова створюють певні труднощі при перекладі з іншої мови.
Омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням або написанням. Використання омонімів становить неабияку трудність у практиці слововживання, оскільки точність їх застосування залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням відповідають знання особи, яка користується документом.
Щоб уникнути неточності (а часом і ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова, або сформулювати речення так, щоб було зрозуміло, що саме значить це слово. Наприклад: лава – «вид меблів», лава – «ряд, шеренга людей», лава – «великий забій у шахті», лава (італ.) – «природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщини у земній корі або з кратерів вулканів»; мул – «відкладення на дні водоймища», мул (лат.) – «домашня тварина»; клуб – «летюча маса диму, пари», клуб – «частина тіла людини або тварини», клуб (англ.) – «культурно-освітня організація»; бар (грец.) – «одиниця тиску», бар (фр.) – «берегова, вузька витягнута вздовж берега наносна смуга суходолу, здебільшого піщана», бар (англ.) – «невеликий ресторан, закусочна»; метр (грец.) – «одиниця довжини, віршовий розмір», метр (фр.) – «вчитель, вихователь, шаноблива назва людини».
Використовуючи в документах таку групу омонімів як омографи (слова різні за значенням, однакові за написанням, але відмінні за вимовою), варто проставляти над ними знак наголосу, для розрізнення значення цих слів, наприклад: колос (рослини) – колос (мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса, або переносно – предмет, створіння надзвичайно великого розміру); атлас (гр. – систематизований збірник географічних чи історичних карт, зображень рослин, тварин, малюнків, таблиць тощо), атлас (араб. – шовкова або напівшовкова тканина з блискучою лицьовою поверхнею).
Важно заметить, что для слов’янських мов характерне явище міжмовної омонімії. Так, в українській і російській мовах є чимало слів, близьких або тотожних за звуковим складом, але нічого спільного за значенням вони не мають. Такі слова, як рос. пыльный (у значенні пил, покритий пилом) і укр. пильний (у значенні уважний); рос. пытать (у значенні катувати, мучити) і укр. питати (у значенні запитувати); рос. кроватка (у значенні ліжко) і укр. краватка (у значенні галстук). Такі слова створюють певні труднощі при перекладі з іншої мови.