Народна мудрість каже, що кожен вчиться на власних помилках. Але що взагалі можна вважати за помилку, якщо часто різні неочікувані результати призводять до віроломних поворотів нашого життя? Наприклад, чи міг герой повісті Марка Вовчка, Максим Гримач, знати, що його небажання дати згоду на одруження його дочки з бідним парубком призведе до її загибелі?
За деякі помилки нам доводиться прикро розплачуватися, але, не роблячи їх, ми ніколи не зможемо збагнути справжню цінність речей. Роблячи помилку, ми починаємо помічати, що всі речі, які оточують нас у цьому світі є плинними і в нас не має ніякої змоги їх зберегти, або якось вплинути на їх існування. Найкращий вихід із цієї ситуації – це найретельніше продумувати свої плани та цілі, щоб вони ні в якому разі не нашкодили нам самим та нашим оточуючим. Усі ми здатні робити помилки, але не для всіх це стає уроком на майбутнє. А чим більше уроків ми вивчимо, тим швидше наберемося життєвого досвіду.
Також у народі говорять, що краще вчитися на чужих помилках, ніж на власних. Це означає, що розумний буде завжди зважати на досвід своїх попередників і обдумувати таким чином власні кроки. Але, як на мене, тут не має однозначної відповіді, так як багато видатних представників нашого суспільства саме за відсутності страху йти власним шляхом, досягали визначних вершин и успіхів. Подібні кроки розцінювалися їх співвітчизниками як віроломство та ризик, але натомість вони змогли довести, що це були вимушені жертви заради нових відкриттів.
Помилка виявляється мені також досить тяжким шляхом до самовдосконалення, так як для зміни чи вдосконалення чогось потрібно спочатку мати сам предмет, над яким будуть виконуватися подібні дії. Наприклад, розробники новітньої техніки та технологій постійно вдосконалюють свої продукти та застосовують нові технології задля досягнення високого рівня якості. Художник, шляхом своїх творчих надбань, збільшує власний досвід та рівень майстерності, що можна назвати самовдосконаленням. Актори та музиканти також зростають у своїй професії, намагаючись навіть бути кращими, ніж вони були рік тому. Спортсмени, у свою чергу, постійно тренуються та збільшують свої навантаження задля самовдосконалення власних навичок. Подібна жага до самовдосконалення притаманна людям, не здатним знаходитись на одному місці і готовим постійно змінювати своє життя.
На мою думку, наші помилки можуть тільки нагадати нам про те, що навіть найкращий з точки зору логіки та найзваженіший план дій може в один момент принести настільки неочікувані наслідки, що ми ще раз пересвідчимось в тому, що обставини нашого життя не в повному обсязі залежать від нас. Розуміння власної вагомості та важливості приводить нас до того, що ми не розцінюємо помилки, як фіаско чи втрату частини самих себе, але як крок вперед назустріч новим викликам. У даному разі кожна нова помилка буде даватися нам все легше і легше, а їх висновки супроводжуватимуться формуванням нової поведінки чи стилю дії. Отож, до власних і чужих помилок треба ставитися з розумінням та сміливо йти вперед, не переймаючись тим, що наступний крок може стати хибним.
Уважаемые пользователи сайта Осставляя коментарий, положительный или отрицательный, придерживайтесь простых норм приличия. Оскорбление и угрозы в адрес посетителей сайта, ненормативная лексика, унижающая человеческое достоинство - без придупреждения удаляются!
Сьогодні, у роки бурхливого інформаційного буму, гостро постає питання: чи потрібно читати книги?
Багато людей, особливо молодих, схиляються до думки, що для розвитку особистості достатньо передивитись цікаві телепередачі, перечитати популярні газети й журнали, посидіти біля комп'ютера.
Інші скільки живуть, стільки й черпають мудрість з творів класичної літератури. 1 для них проблеми, порушені в творах, актуальні й зараз.
Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.
Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, до читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду.
Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.
Объяснение:
Народна мудрість каже, що кожен вчиться на власних помилках. Але що взагалі можна вважати за помилку, якщо часто різні неочікувані результати призводять до віроломних поворотів нашого життя? Наприклад, чи міг герой повісті Марка Вовчка, Максим Гримач, знати, що його небажання дати згоду на одруження його дочки з бідним парубком призведе до її загибелі?
За деякі помилки нам доводиться прикро розплачуватися, але, не роблячи їх, ми ніколи не зможемо збагнути справжню цінність речей. Роблячи помилку, ми починаємо помічати, що всі речі, які оточують нас у цьому світі є плинними і в нас не має ніякої змоги їх зберегти, або якось вплинути на їх існування. Найкращий вихід із цієї ситуації – це найретельніше продумувати свої плани та цілі, щоб вони ні в якому разі не нашкодили нам самим та нашим оточуючим. Усі ми здатні робити помилки, але не для всіх це стає уроком на майбутнє. А чим більше уроків ми вивчимо, тим швидше наберемося життєвого досвіду.
Також у народі говорять, що краще вчитися на чужих помилках, ніж на власних. Це означає, що розумний буде завжди зважати на досвід своїх попередників і обдумувати таким чином власні кроки. Але, як на мене, тут не має однозначної відповіді, так як багато видатних представників нашого суспільства саме за відсутності страху йти власним шляхом, досягали визначних вершин и успіхів. Подібні кроки розцінювалися їх співвітчизниками як віроломство та ризик, але натомість вони змогли довести, що це були вимушені жертви заради нових відкриттів.
Помилка виявляється мені також досить тяжким шляхом до самовдосконалення, так як для зміни чи вдосконалення чогось потрібно спочатку мати сам предмет, над яким будуть виконуватися подібні дії. Наприклад, розробники новітньої техніки та технологій постійно вдосконалюють свої продукти та застосовують нові технології задля досягнення високого рівня якості. Художник, шляхом своїх творчих надбань, збільшує власний досвід та рівень майстерності, що можна назвати самовдосконаленням. Актори та музиканти також зростають у своїй професії, намагаючись навіть бути кращими, ніж вони були рік тому. Спортсмени, у свою чергу, постійно тренуються та збільшують свої навантаження задля самовдосконалення власних навичок. Подібна жага до самовдосконалення притаманна людям, не здатним знаходитись на одному місці і готовим постійно змінювати своє життя.
На мою думку, наші помилки можуть тільки нагадати нам про те, що навіть найкращий з точки зору логіки та найзваженіший план дій може в один момент принести настільки неочікувані наслідки, що ми ще раз пересвідчимось в тому, що обставини нашого життя не в повному обсязі залежать від нас. Розуміння власної вагомості та важливості приводить нас до того, що ми не розцінюємо помилки, як фіаско чи втрату частини самих себе, але як крок вперед назустріч новим викликам. У даному разі кожна нова помилка буде даватися нам все легше і легше, а їх висновки супроводжуватимуться формуванням нової поведінки чи стилю дії. Отож, до власних і чужих помилок треба ставитися з розумінням та сміливо йти вперед, не переймаючись тим, що наступний крок може стати хибним.
Уважаемые пользователи сайта Осставляя коментарий, положительный или отрицательный, придерживайтесь простых норм приличия. Оскорбление и угрозы в адрес посетителей сайта, ненормативная лексика, унижающая человеческое достоинство - без придупреждения удаляются!
Сьогодні, у роки бурхливого інформаційного буму, гостро постає питання: чи потрібно читати книги?
Багато людей, особливо молодих, схиляються до думки, що для розвитку особистості достатньо передивитись цікаві телепередачі, перечитати популярні газети й журнали, посидіти біля комп'ютера.
Інші скільки живуть, стільки й черпають мудрість з творів класичної літератури. 1 для них проблеми, порушені в творах, актуальні й зараз.
Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.
Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, до читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду.
Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.
Объяснение: