Вірш «До моря» Пушкіна Олександра Сергійовича увібрало в себе все краще, що є в його поетичному доробку: багатий зміст, фонетичне майстерність, проникливість, ліричний настрій, високу емоційність.Вірш написаний в 1824 році. За своєю побудовою - це ліричний монолог, Розмова поета з морем. Принцип ліричного монологу, до якого нерідко вдається Пушкін, близький йому. Подача твори в такій формі дозволяє максимально розкритися автору, донести до читача свої думки і думи.Жанр творіння «До моря» - це философическая елегія. В основі її лежать переживання самого поета.
1. Дієприкметниковий зворот – це:
в) дієприкметник із залежними від нього словами.
2. Вкажіть рядок, у якому всі слова дієприкметники:
б) паруючий, простелений, доспілий, задуманий;
3. Вкажіть речення з дієприкметниковим зворотом:
а) В душі – Карпати, синявою вкриті;
4. Вкажіть речення, в якому дієприкметник виступає
присудком:
а) Трава прив’яла, заквітчана, пахуча;
5. Вкажіть речення, в якому неправильно розставлені
розділові знаки:
а) Ніч, осяяна цвітом яблуні затуманена, мов роса;
6. Вкажіть речення, у якому допущену граматичну
помилку помилку:
б) Сухими руками кобзар перебирав струни почорнілого віддавності кобзи;
7. Вкажіть рядок, у якому всі дієприкметники пасивні:
а) укритий, натомлений, втрачений, зморений;
8. Вкажіть речення, в яких вжито безособові форми на – но,
- то:
а) І злодія не було, і батька вкрадено;
9. Вкажіть речення, у якому не з дієприкметником
пишеться разом:
в) Буяв бур’ян на не/прополених грядках.
10. До дієприкметника зібраний дібрати залежні слова,
утворивши дієприкметниковий зворот.
Скласти два речення так, щоб в одному – дієприкметниковий
зворот виділявся комами, в іншому – ні.
1. Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
2.Край моря сонце золотить укриті лісом гори
Вірш «До моря» Пушкіна Олександра Сергійовича увібрало в себе все краще, що є в його поетичному доробку: багатий зміст, фонетичне майстерність, проникливість, ліричний настрій, високу емоційність.Вірш написаний в 1824 році. За своєю побудовою - це ліричний монолог, Розмова поета з морем. Принцип ліричного монологу, до якого нерідко вдається Пушкін, близький йому. Подача твори в такій формі дозволяє максимально розкритися автору, донести до читача свої думки і думи.Жанр творіння «До моря» - це философическая елегія. В основі її лежать переживання самого поета.