Гра «Редактор». Уявіть собі, що ви редактор. Відредагуйте
текст: поставте в тексті розділові знаки.
Редактор – людина, яка перевіряє і виправляє текст, готуючи його до
друку.
1. Кохання подібно до вогню не знає спокою воно вмирає як тільки перестає
сподіватися або боятися.
2. Усе і небо і перемелене на труху сіно і тривожний крик птиці і росиста
отава сповіщало що літо здає ключі сумовитій осені.
3. Ріки зачаті горами живлять долини і луки але дійшовши пустель гинуть у
мертвих пісках.
4. Умій дякувати учителеві а вислухавши слова похвали дякуй за науку.
5. В старім гнізді танцюють лелечата і одірвавши ніжки від землі немов малі
русалоньки дівчатка гойдаються в зеленому гіллі.
6. Чудова легенда сказав я бабусі і зауважив Тепер та дівчина мабуть як і ви
старенька.
7. Зима зла темна довга була ще далеко її не дивувало нічого ні тепло ні ліси
прозорі зігріті подихом весни ні чорні зграї які літали над величезними
калюжами схожими на озера ні це небо чудове бездонне куди здається пішов би
з такою радістю.
8. Почуття звичайно дитяче але наближаючись до природи ми мимоволі
стаємо дітьми все набуте відпадає від душі і вона знову стає такою якою була
колись давно і можливо колись буде знову.
9. Все здавалось зрозумів минуле зв’язане з сучасним безперервним
ланцюгом подій які витікають одна з одної йому здавалося що він бачив зараз
обидва кінці цього ланцюга доторкнувся до одного кінця здригнувся інший.
10. Відомо що лікарські рослини як-от чистотіл ромашка календула череда є
потужним антисептичним засобом.
11. Ні усміхнулася бабуся вона ніскілечки не постаріла залишилася як і тоді
молодою любов і пісня вберегли її від старості.
12. Я пізнаю тебе мій рідний краю життя моє і щастя і зоря.
13. Місяць закоханий в ніч чарівну сяє щасливий і світить.
14. Мати брала пучками ягоду несла до вуст і коли розкушувала черешню то
в кутиках уст спалахував сік.
15. А в цей час наді мною твориться диво хтось невидимим смичком провів
по синьому піднебессі по білих хмарах і вони забриніли як скрипки.
16. За коліями навпроти депо біля колодязя під дашком стояла черга з
цеберками і коромислами і той хто тяг воду довго крутив корбу колодязь був
глибокий.
17. Не впадай у відчай розлучаючись прощання необхідне для того щоб ви
могли зустрітися знову нова зустріч через мить через багато років чи ціле життя
безсумнівна для тих хто є друзями.
18. Він знав попереду за п’ятдесят метрів височить скеля якщо він встане то
можливо добереться до неї там за скелею можна знайти захист від вітру
крижаного пронизливого і якщо вдасться трохи відпочити.
Объяснение:
Україна - це країна з багатою історією, тож не дивним є розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори і просторі степи, затишні містечка і гучні мегаполіси, суворі твердині і розкішні палаци. Україна - край, де пам’яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок.
Гортаючи сторінки видань, представлених на виставці, ви зможете вирушити у віртуальну мандрівку заповідним світом; зануритись у синяву річок і морок таємничих печер; помилуватися буянням барв; відвідати мальовничі міста України; насолодитися архітектурою нашої країни; зацікавитися історією середньовічних замків; наблизитися до величі святих храмів; познайомитися з величними давньогрецькими містами, місцями козацької слави та славетних подій, які творили долю нашої країни.
У книгах зібрана і структурована інформація про популярні туристичні об’єкти, побачити які приїздять туристи з усієї країни і з-за кордону. Описані й маловідомі пам’ятки, що незаслужено перебувають у тіні загальної уваги.
На виставці представлені також ресурси медіафонду Орхуського центру - це чудові, захоплюючі відеофільми, що розповідають про архітектуру, історію та сучасне життя дерев’яних храмів та середньовічних замків Закарпаття.
Тож серед сотні чудес України для кожного читача знайдеться своє, що вразить уяву і навіть стане метою нової подорожі.
Відповідь:
Осінь часто називають золотою. Чому, здогадатися неважко: листя на деревах із зеленого перефарбовується в різні відтінки золотого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь, коричнева бронза, блідо-жовте і оранжево-жовте золото — всі ці кольори насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, який весь пофарбований у такі відтінки, й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дуже красива пора, можливо, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм найбагатший вибір фарб.
Шкода, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь — коли всі дерева стоять жовті — всього два-три тижні. І ось, порадувавши наші очі чистими золотими відтінками, листя раптом починає швидко обсипатися.
Те листя, яке ще залишається на деревах, рідшає щодня, листопад посилюється. Земля теж стає покритою золотом, і це золото — опале листя — шарудить під ногами. Від розуміння того, що ця краса недовговічна, настрій мимоволі стає трохи сумним…
Чим більше листя на землі, тим менше його на деревах. І одного разу листя на деревах не залишиться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це теж все ще осінь, але вже не золота.
Пояснення: