Група речень, об’єднаних між собою темою, основною думкою та граматично, називається текстом

темою

реченням

заголовоком

Вопрос №2 ?

Тема тексту – це

роздуми, враження, похвала, критика тощо

те, для чого він написаний

те, про що в ньому йдеться

важлива частина тексту, яка забезпечує його цілісність

Вопрос №3 ?

Речення, яке несе в собі найважливішу інформацію мікротеми, називається

основним

ключовим

тематичним

головним

Вопрос №4 ?

Той, до кого звертаються під час спілкування, –

адресант

адреса

адрес

адресат

Вопрос №5 ?

Висловлення кожного з учасників діалогу називається

фразою

монологом

реплікою

абзацом

Вопрос №6 ?

Тему або основну думку тексту стисло передає

заголовок

абзац

мікротема

вступ

Синтаксичний розбір речення   

Члени речення: 
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~)враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~), 
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._). 

Граматичні основи: 
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження; 
2) підмет: який; 
   присудок: ніби вкрав; 
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що; 
    присудок: знялася на крилах.   

Другорядні члени речення: 
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~); 
-     обставина: у небо.    

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═). 
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю. 
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.  

Синтаксичний розбір речення  

Члени речення:
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~) враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~),
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._).

Граматичні основи:
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження;
2) підмет: який;
   присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що;
    присудок: знялася на крилах.  

Другорядні члени речення:
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~);
-     обставина: у небо.   

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.