ГУкрившись тьмою тротуари 1 8. Позначте ДВА речення, у яких обставини НЕ відокремлюються комами
розділові знаки пропущено):
А Троянці в човни посідавши і швидко їх поодпихавши по вітру гарно попли-
ли (І. Котляревський).
БІ мати вмившись зодягали чисту сорочку, підв'язувалися вишитим у
хрестики фартухом (В. Скуратівський).
В Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).
ГВона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).
дНаталка стояла на кладці з рушницею і трохи зігнувшись дивилась у воду
нерухомо... (І. Багряний).
бо попити в поданому реченні:
е речення, у якому додат
ся комами (розділові зна
гут нема крім мене й госг
ість житечка в теплеє літ
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.
На мій погляд, відчуття власної гідності тепер занадто часто плутають з пихатістю та навіть гординею. Це сумно, бо, як на мене, ці поняття прямо протилежні.
Гідна людина буде поважати себе, це правда. Але самоповага аж ніяк не означає зневажливого ставлення до інших. Якщо людина гідна, то вона і до оточуючих буде ставитися з повагою, незважаючи на їх соціальний статус. А ще гідна людина не буде робити поганих вчинків просто тому, що це погано, а не тому, що боїться покарання. До того ж, гідна людина є патріотом, тобто пишається своєю країною та любить її, але при цьому ніколи не зневажає інші країни та народи.
Якщо людина вважає себе вищою за когось іншого, то це не гідність, а пихатість або гординя, яка, до речі, є смертним гріхом. Таким чином, почутя власної гідності - це, на мій погляд, повага до себе та до оточуючих.