Хлеб (сочинение-описание) Хлеб... Мы видим его постоянно, едим его каждый день, но, оказывается, описать его как предмет не так-то просто. Вспоминаешь приятный аромат, удивительную мягкость, вкус хлеба, но какой же он на самом деле? Вот он в моих руках - только что купленный. Хрустящая корочка покрывает румяный испеченный кирпичик. Корочка коричневого цвета. Я всегда выбираю поджаристый хлебушек. Оторвешь ломтик - и таким он кажется вкусным, что незаметно и полбуханки исчезнет, пока до дома дойдешь. Нежная мякоть так и тает во рту. В мякоти большие дырочки. Они разные: одни круглые, другие продолговатые. Сожмешь кусочек хлеба, подержишь в кулаке, а потом отпустишь - и чудо! - хлеб, как живое существо, расправляется, поднимает прижатые края и опять из него весело выглядывают аппетитные дырочки. Горбушка - это предмет гордости хлеба. У нас в доме горбушки ценятся к маминому красному борщу. Папа свою горбушку натирает чесноком с солью, мама густо смазывает сметаной, а мы с сестрой просто хрустим, как два зайчика, А если хлеб зачерствеет, мы делаем из него гренки - режем ломтиками, посыпаем сыром и кладем в горячую духовку. Через пять минут по кухне разносится такой аромат, что слюнки катятся, пока дождешься поджаристых рассыпчатых гренок. Правду говорят, что хлеб всему голова. Мы не можем обходиться без хлеба ни в праздники, ни в будни. Хлеб - наш самый главный, самый ценный, самый древний и самый лучший продукт питания.
Я дуже люблю зимові канікули. Хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. Все тому, що на зимові канікули припадають мої улюблені свята – Новий рік та Різдво. Усі два тижні відпочинку від занять панує святкова атмосфера. Зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. Ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім та готуємо смачні страви. А потім усією родиною зустрічаємо Новий рік, зазвичай не спимо всю ніч.Зимові канікули дають змогу перепочити від навчання, поспілкуватися з близьким та присвятити час улюбленим заняттям. Взимку, коли надворі морозно, я люблю посидіти з книгою біля вікна та послухати музику. А коли випадає сніг, то я йду гуляти на вулицю. Усе навколо біле, здається, що ти потрапив у якийсь інший вимір. Так гарно навкруги! Можна покататися на ковзанках чи злетіти на санках з гірки, або навіть пограти в сніжки та зробити снігову бабу. Це завжди весело для усіх – і дітей, і дорослих. Зимові канікули – чудова пора. Шкода, що вони швидко закінчуються, і ми знову маємо повертатися до школи. Але яскраві враження від добре проведеного часу допомагають у нелегкій справі навчання.
(сочинение-описание)
Хлеб... Мы видим его постоянно, едим его каждый день, но, оказывается, описать его как предмет не так-то просто. Вспоминаешь приятный аромат, удивительную мягкость, вкус хлеба, но какой же он на самом деле?
Вот он в моих руках - только что купленный. Хрустящая корочка покрывает румяный испеченный кирпичик. Корочка коричневого цвета. Я всегда выбираю поджаристый хлебушек. Оторвешь ломтик - и таким он кажется вкусным, что незаметно и полбуханки исчезнет, пока до дома дойдешь. Нежная мякоть так и тает во рту. В мякоти большие дырочки. Они разные: одни круглые, другие продолговатые. Сожмешь кусочек хлеба, подержишь в кулаке, а потом отпустишь - и чудо! - хлеб, как живое существо, расправляется, поднимает прижатые края и опять из него весело выглядывают аппетитные дырочки.
Горбушка - это предмет гордости хлеба. У нас в доме горбушки ценятся к маминому красному борщу. Папа свою горбушку натирает чесноком с солью, мама густо смазывает сметаной, а мы с сестрой просто хрустим, как два зайчика,
А если хлеб зачерствеет, мы делаем из него гренки - режем ломтиками, посыпаем сыром и кладем в горячую духовку. Через пять минут по кухне разносится такой аромат, что слюнки катятся, пока дождешься поджаристых рассыпчатых гренок.
Правду говорят, что хлеб всему голова. Мы не можем обходиться без хлеба ни в праздники, ни в будни. Хлеб - наш самый главный, самый ценный, самый древний и самый лучший продукт питания.
Зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. Ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім та готуємо смачні страви. А потім усією родиною зустрічаємо Новий рік, зазвичай не спимо всю ніч.Зимові канікули дають змогу перепочити від навчання, поспілкуватися з близьким та присвятити час улюбленим заняттям. Взимку, коли надворі морозно, я люблю посидіти з книгою біля вікна та послухати музику. А коли випадає сніг, то я йду гуляти на вулицю. Усе навколо біле, здається, що ти потрапив у якийсь інший вимір. Так гарно навкруги! Можна покататися на ковзанках чи злетіти на санках з гірки, або навіть пограти в сніжки та зробити снігову бабу. Це завжди весело для усіх – і дітей, і дорослих.
Зимові канікули – чудова пора. Шкода, що вони швидко закінчуються, і ми знову маємо повертатися до школи. Але яскраві враження від добре проведеного часу допомагають у нелегкій справі навчання.