Свято у грибів. Тихий ранок... Ліс...Свіже повітря. І де-не-де чути якісь дивні звуки - це говорять між собою гриби: - Привіт Опеньок! - Привіт Лисичко! - Ти не знаєш де збираються гриби на сьогоднішнє свято? - спитав Опеньок. - Ой, так це ж під Польовою Сосною. - Лисичка мудро відповіла - Дуже тобі дякую! А ти підеш? - цікаво запитав Опеньок - О так, звісно, я не пропущу це - відповіла лисичка, і у двох вони пішли на свято. На святі було дуже багато різних грибів, вони співали, танцювали. Як раптом прийшла людина - лютий монстр який нищив їх. І всі вони почали втікати хто куди! Лисичка під травичку, Опеньок під листя, Білий - у землю, маслюк прикинувся поганим. Людина пройшла, і всі вони далі продовжили своє чудове Грибове свято.
Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
Тихий ранок... Ліс...Свіже повітря. І де-не-де чути якісь дивні звуки - це говорять між собою гриби:
- Привіт Опеньок!
- Привіт Лисичко!
- Ти не знаєш де збираються гриби на сьогоднішнє свято? - спитав Опеньок.
- Ой, так це ж під Польовою Сосною. - Лисичка мудро відповіла
- Дуже тобі дякую! А ти підеш? - цікаво запитав Опеньок
- О так, звісно, я не пропущу це - відповіла лисичка, і у двох вони пішли на свято.
На святі було дуже багато різних грибів, вони співали, танцювали. Як раптом прийшла людина - лютий монстр який нищив їх. І всі вони почали втікати хто куди!
Лисичка під травичку, Опеньок під листя, Білий - у землю, маслюк прикинувся поганим.
Людина пройшла, і всі вони далі продовжили своє чудове Грибове свято.
В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.