Перед мною картина монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.
-Привіт друже. То, що як пройшла перша практика?(Олег)
-О привіт! Все пройшло на найліпшому рівні повернувся на посаді "Кадета"(Міша)
-Ого класно.(Олег)
-Ну а в тебе як? Усе в порядку?(Міша)
-Так усе в порядку завтра якраз іду на другу пару(Олег)
-Хах класно. Ну а як пройшла перша пара у тебе?(Міша)
-Погано. Я мало незавалив першу пару.(Олег)
-А, що сталося?(Міша)
-Томущо я не підготувався до неї.(Олег)
-Шкода, але я бажаю тобі удачі в наступній парі.(Міша)
-Дякую. Ну гаразд і я тобі бажаю удачі! Ще зустрінемося.(Олег)
-Ага бувай.(Міша)