Хоть на несколько во Стиль мовлення прочитаного тексту
А Художній.
Б Розмовно-побутовий.
В Науково-популярний.
Г Публіцистичний.
5. За типом мовлення текст є
А Описом.
Б Розповіддю.
В Роздумом.
Г Поєднанням кількох типів.
6. Заголовок тексту виражає
А Тему.
Б Основну думку.
В Проблематику.
Г Тему й основну думку.
7. Складних синтаксичних цілих у тексті
А 2.
Б 3.
В 4.
Г 5.
8. Паралельний тип зв’язку речень наявний у фрагментові тексту
А Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астронома, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав математику й інші науки.
Б Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя.
В У 19 років він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою!
Г Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля – твердь і не обертається навколо Сонця.
9. Вставне слово як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.
А А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
Б У 19 років він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою!
В І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті.
Г Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
10. Речення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!» виконує роль
А елементу розвитку дії
Б кульмінації
В розв’язки
Г епілогу.
2 визначити вид речання за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) за інтонацією(окличне , неокличне)
3 який вид зв"зку в складному реченні (сполучниковий, - сурядний, підрядний , безсполучниковий , з різними видами зв"язку)
4 визначити смислові віднлшення між частинами що входять до його складу
5 кожну частину розібрати як просте(двоскладне чи односкладне, поширене чи непоширене, повне чи неповне, якщо ускладнене то чим)
6 намалювати схему речення
Головні члени речення (+ схеми)
1) Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане,
то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки,
що випадково надходила одному чи другому до голови.
[ ═ —, /_._/], то [— ═ х], (що ═).
2) Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі,
і час оновлення настав, і темні просвітились очі,
вчорашній раб Всесильним став.
[ ═ (вст.) —], і [— ═], і [═ —], [— ═].
3) А я додам: любити можна поезію в добу ракет,
бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет
А [— ═]: [ ═ ], (бо , /вст./, — ═).
**Граматичні основи виділені: підмет підкреслений, інші – присудки
(підкреслити відповідно)
__
Синтаксичний розбір складного речення
Члени речення (підкреслити відповідно)
Довго(_._) слухав(═) того вечора(_._) Валерій Іванович сповідь(_ _) архітектора(~~), і(О) боляче(_._) було чути (═), як(О) раз у раз(_._) зривається(═) в стражданні(_._) голос цієї(~~) мужньої(~~) людини(~~).
Частини мови (надписати відповідно)
Довго(присл.) слухав(дієсл.) того(займ.) вечора(ім.) Валерій(ім.) Іванович(ім.) сповідь(ім.) архітектора(ім.), і(спол.) боляче(присл.) було(дієсл.) чути(дієсл.), як(спол.) раз у раз(присл.) зривається(дієсл.) в(прийм.) стражданні(ім.) голос(ім.) цієї(займ.) мужньої(прикм.) людини(ім.).
[ ═ —], і [ ═ ], (як ═ —).
Характеристика:
Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком, розповідне, неокличне;
1-е просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене;
3-е просте, підрядне з’ясувальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.