хотя бы с половиной заданий это задания по 9 класс Визначте вид кожного односкладного речення. ( по 0, ів)
1. Океан чистоти й сяйва.
2. Йду поміж люди.
3. Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт.
4. Надворі світає.
5. На серці у Насті було тихо, весело.
6. Хоч вовком вий!
Визначити чим ускладнено просте речення ( по 0, ів)
7. Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші.
8. Будь сміливим не язиком, а ділом.
9. Падаючи, сніжинки витанцьовували вальс.
10. Там, кажуть, з гір усю країну видно.
11. Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
12. Високо в небі, у прозорому надхмар’ї, виблискували в променях сонця чайки.
Записати речення, розставити розділові знаки. ( по )
13. Голос маю каже лицар та не тямлю віршування...
14. Вільгельм фон Гумбольдт наголошував що в мові дух нації.
Зробити синтаксичний розбір простого речення. ( )
15. Незважаючи на несприятливу погоду, ми все ж таки поїхали відпочивати до моря.
й - приголосний, м'який, дзвінкий
а - голосний, ненаголошений
н - приголосний,твердий, дзвінкий
т - приголосний, твердий, глухий
а - голосний, наголошений
р - приголосний, твердий, дзвінкий
Щабель [ шчабел']
ш - приголосний, твердий, глухий
ч - приголосний, твердий, глухий
а - голосний, наголошений
б - приголосний, твердий, дзвінкий
е - голосний, ненаголошений
л' - приголосний, м'який, дзвінкий
Сиджу [ сиджу]
с - приголосний, твердий, глухий
и - голосний, ненаголошений
дж - приголосний, твердий, дзвінкий
у - голосний, наголошений
Їжа [ йіжа]
й - приголосний, м'який, дзвінкий
і - голосний, наголошений
ж - приголосний, твердий, дзвінкий
а - голосний ненаголошений
Пір'їна [ п'ірйіна]
п - приголосний, пом'якшений, глухий
і - голосний, ненаголошений
р - приголосний, твердий, дзвінкий
й - приголосний, м'який, дзвінкий
і - голосний, наголошений
н - приголосний,твердий, дзвіникй
а - голосний, ненаголошений
Хороша бабуся – основа щасливого дитинства. І моя бабуся саме така. Адже моє дитинство, завдяки їй, було казкою, сповненою ласкавих дотиків теплих долонь та смачнючих страв .
Зростом вона невеличка і трохи повненька. Завжди зав’язує хустинку, бо вважає, що ходити з непокритою головою неможна. А з хустини постійно виглядає пасмо сивого волосся, думаю, бабця спеціально його так залишає, щоб і в старості трохи причаровувати діда.Та прядка додає їй певної краси. Я не пам’ятаю час, коли те пасмо було не сиве. Тоді у бабусі напевно було менше зморшок і вона рідше жалілася на своє здоров’я. А от очі в неї залишились такі ж як і були. Тим очам позаздрять 18-річні, бо вони аж світяться жвавістю та любов’ю до життя.
А ще у моєї бабусі неймовірні руки. Вони завжди теплі, трохи шершаві і пахнуть пиріжками. Інколи видається, що вони живуть своїм власним життям, а життя те надзвичайно активне, бо вони ніколи не зупиняються. Вони перуть, прибирають, готують їжу, доглядають за грядками , а коли бабця сідає дивитись телевізор чи просто розмовляти з кимось, то вони починають складати одяг, в’язати чи просто потихеньку погладжують одна одну, але не зупиняються.
Одяг у бабусі завжди чистий , як і все те, що її оточує. Влітку особливо часто вона вдягає плаття в горошок. Каже, що то її улюблене, що то їй колись дідусь подарував. Воно й справді дуже їй пасує, ніби освіжає її Отака вона – моя мила бабусенька. Вона творець мого дитинства, до якого в думках буду повертатись усе своє життя. Ще не один раз подумки переживу задоволення від відчуття її руки на своїй голові і ще не один раз, згадавши все, заплачу…