Тане осінній замріяний день, синюватий вечір м’яким покривалом спускається на землю, стираючи барви, лякаючи дзвінкою прохолодою, нагадуючи про те, що скоро вже все навкруги відцвіте, відбуяє, зблякне, пожовкне. Тане день. А за вікном гордо стоять величні дерева - каштани. Лапате листя ще тільки трошки пожовкло на кінчиках, втратило свою свіжість, але від цього зовсім не втратило своєї краси. Зеленаве, жовтувате, навіть трошки коричневе, це листя надає деревам справжньої казковості. Особливо тепер, увечері, коли, все навкруги здається незвичайним. А під деревами всипано густо маленькими полірованими м’ячиками. То каштанчики - осінні діточки величних дерев, діти, що мають дати життя новим паросткам. Значить, осінь - це не тільки вмирання? Так, це нова надія, початок нового життя, сподівання на весняне відродження.
1. Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета, до якого
звернена мова.
2. Звертання бувають поширені (складаються з двох і більше слів) і непоширені
(складаються з одного слова).
3. Звертання може знаходитися на початку, в кінці і в середині речення.
4. Звертання, яке стоїть на початку речення, виділяється невеличкою паузою, що
на письмі позначається комою
5. Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після
нього – той знак, який потрібний за змістом речення.
6. Якщо звертання стоїть у середині речення, то воно відокремлюється паузами
й комами з двох боків
7. Іноді, якщо звертання вимовляються з спонукальною, виразною ... окличною
інтонацією, вони оформлюються в окреме речення, у кінці якого
ставиться знак оклику
8. Звертання можуть вживатися в різних стилях мовлення.
9. Звертання не є членом речення.
10.У звертаннях, що складаються з імені та по батькові, обидва слова
мають закінчення окличного відмінка
Объяснение: