Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
1. Усі слова є прислівниками в рядку
А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж
Б стромляючи, важко, легко, спересердя
В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу
Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній
Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний
2. Виділене слово є прислівником у реченні
А Старому та хворому годи завше, як малому.
Б Мені стало якось ніяково.
В Тоді на Волині було невеличке село.
Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.
Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.
3. Прислівник пишеться разом у рядку
А (на)жаль
Б (без)кінця
В (спокон)віків
Г (до)вподоби
Д (до)побачення
4. Прислівник виступає обставиною в реченні
А Неподалік від озера будинок відпочинку.
Б У лісочку було прохолодно.
В Вона зробила це мимохідь.
Г У будинку неподалік світилося.
Д Наша подорож була вдалою.
5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку
А тепло, таємно, дуже близько
Б вночі, швидко, жартома, хитро
В довкола, згори, торік, зопалу
Г здалеку, насухо, уранці, туди
Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання
6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку
А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше
Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще
В глибше, трохи важче, вище, гірше
Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше
Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше
7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння
А гарно, багато, далеко, рішуче
Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння
В дорого, голосно, вузько, дбайливо
Г глибоко, рано, швидко, лукаво
Д вільно, дивно, сумно, коротко
8. Усі прислівники пишуться разом у рядку
А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль
Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні
В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу
Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу
Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору
9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку
А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині
Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь
В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли
Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як
Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь
10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку
А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора
Б (на)віку, (що)години, (в)зимку
В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби
Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду
Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола
11. Виділене слово є прислівником у рядку
А подарувати на/память
Б піднятися на/гору Кіліманджаро
В в/день народження
Г спати в/день
Д постукати в/останні двері
12. Виділене слово є прислівником у рядку
А в/горі проклали тунель
Б бігати по/весняному льодку
В по/сусідському полю бігти
Г у/двох кишенях
Д йти на/зустріч
Правильні відповіді:
1 - А
2 - А
3 - Б
4 - В
5 - Д
6 - В
7 - Б
8 - Б
9 - Б
10 - Г
11-Г
12 - Д
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение: