I. прочитайте текст уголос. розкажіть, що ви думаєте про толю й сашка. як ви вчините на їхньому місці? до толі прийшов однокласник сашко. толя посадив його на диван, дав книжку з малюнками, а сам узяв морозиво, ложечку й почав смакувати. коли він їсть морозиво, то забуває про все на світі. забув і про те, що на дивані сидить гість. коли вже доїдав, глянув на сашка. дивний якийсь він став. немов йому за щось дуже-дуже соромно. - що з тобою? - запитав толя. - нічого. мені треба додому, - тихо промовив сашко, встав і вийшов з кімнати (за в. сухомлинським). ii. знайдіть у тексті іменники з орфограмою «букви є, и в суфіксах», поясніть написання. поставте усно виділені іменники у формі орудного відмінка однини. iii. складіть і запишіть за змістом прочитаного речення: а) з іменниками гість і толя; б) з іменниками книжка і сашко.

Загальноутвердженим правилом моралі є такі слова " не хвали сам себе, нехай тебе інші хвалять".  Отже, якщо говорити про справжнє добро, то воно повинно йти від самого  серця, з найщиріщими пориваннями. Вважається правильним, за зроблене добро не чекати ніякої похвали. Якщо вчинена справа справді добра і безкорисна, то обов"язково знайдуться вдячні люди, які похвалять і віддячать.  А іноді самі добрі вчинки це ті, які зроблені таємно. Не потррібно хвиюватися про те, що ніхто не знатиме доброчинця в обличча: головне правило моралі - зроби добро і воно повернеться до тебе в більшій мірі - ще ніхто не скасовував.

За зроблене добро не чекай похвали

За добро не потрібно чекати похвали. Адже добро необхідно робити від чистого серця, не чекаючи за це подяки або визнання. Шляхетна людина буде творити добрі справи не зважаючи ні на що, адже все одно все те, що ми робимо у житті так чи інакше повернеться до нас знову. Не потрібно переривати ланцюг добра!  Навіть якщо вам не сказали за добру справу, якщо той, кому ви допомагали, неввічлива людина, або просто забула подякувати, будьте впевнені, що ваш вчинок все одно є великим вкладом у скарбничку людяності, добра та милосердя.