I. Склад и текст-опис зовнішнього вигляду бабусі заплоном та опорними словосполученнями.
1. Як звуть мою бабусю?
2. Яка вона на зріст?
3. Яке обличчя (очі, губи, ніс)?
Опорні словосполучення: найдорожча людина, серед-
4. Які риси характеру бабусі?
нього зросту, кучеряве волосся; очі блакитні, як волошки;
смішкою; терпляча, поступлива, привітна, добра, ніжна,
ки; губи, наче стиглі вишні; обличчя осяяне ласкавою до
ласкава, життєрадісна; я пишаюся своєю бабусею.
​

Суфіксальний спосіб   - спосіб творення слів за словотворчих суфіксів:   холодненький  ->   холодний, дубок  ->   дуб, вітерець  ->   вітер, читання  ->   читати, молодість  ->   молодий;   гарячий  ->   гаряченький, слухати  ->   слухач, вітер  ->   вітерець ,  книг-а  ->   книж-к-а; вишн-я  ->   вишн­як; чита-ти  ->   чит-а-ч; фабрика  ->   фабрич-н-ий; добр­ий  ->   доброта; клас  ->   клас-ов-ий; писати  ->   писання; уч-н-ів-ськ-ий  ->   учнівство; світ  -> світанок.

                                      "твір на тему “моє рідне село”

моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.

той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.