I. Спишіть речення. Підкресліть вигуки, вжиті в значенні само-
стійних частин мови, як члени речення.
Где
1. Не кричи «ау», доки не вийшов з лісу (Нар. творчість). 2. «Ай» казати
не поспішай (Нар. творчість). 3. У роботі «ох!», а їсть за трьох (Нар. твор-
чість). 4. Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі,
і змивало мою утому (М. Коцюбинський). 5. Креслять тригонометричні
фігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм «кру-кру»: — Чуєш,
брате мій, товаришу мій? Відлітаємо! (Остап Вишня). 6. І от яна перелазі.
Став. Серце тьох-тьох-тьох! (Остап Вишня).​

[нарОдж'ен':а] (Великою літерою позначила наголос, над "о" потрібно поставити риску.
3. 4 склади: на/род/же/ння. 2 склад закритий, інші - відкриті.
4. Н-[н]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий, дзвінкий.
А-[а]-голосний, ненаголошений.
Р-[р]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, зімкненно-прохідний, твердий, дзвінкий.
О-[о]-голосний, наголошений.
Д-[дж']-приголосний, шумний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, африкат, шиплячий, напівпомякшенний, дзвінкий.
Ж
Е-[е]-голосний, ненаголошений.
Н-[н':]-приголосний, сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, мякий, дзвінкий.
Н
Я-[а]-голосний, ненаголошений.
5.10 букв, 8 звуків.

В транскрипції над буквою "е" праворуч вгорі написати маленьку букву "и", а над "дж" намалювати дужку, те ж саме зробити і в другий квадратних дужках.

Споконвіку люди жили в гармонії з людиною. Але чим більше розвиваються технології, тим більше ми віддаляємось від неї. 
Зараз, ми не розуміємо наскільки важливу роль у нашому житті відіграє навколишній світ. Щодня все більше занурюючись у гаджети, ми забуваємо, що таке ліс. Величезні мегаполіси знищили мільйони гектарів родючої землі. 
Але одного разу ми схаменемось та зрозуміємо — вже пізно все змінювати, дороги назад немає. У нас не буде свіжої та чистої води, дерева, що дають потрібний нам кисень, вирубані вщент, а на їх місці стоятимуть лиш невикорчувані, старі пні, з яких не буде жодної користі. Тварини та рослини ми побачимо лише в зоопарках та оранжереях, і наші внуки думатимуть: "Для чого взагалі було це нищити?". 
Ми  створіння, тісно пов"язані із прородою, ми — її частина. Знищивши її, ми знищимо самі себе, свої традиції, свою сутність, перетворившись на бездушних машин.