Ие, сине море звірюкою то стогне, то виє (Т. Шевченко).
4. Укажіть речення з відокремленим означенням:
а) Лісова, у хвої земля, лоскочучи підошви ніг,
пружинила під кроками (А. Колісниченко).
б) Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед
баскими кіньми (О. Гончар).
в) У сатиновій сорочці, у полатаних,штанях, при-
йшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
г) І ніхто того не чув, не знав і не бачив, опріч Марка
маленького (Т. Шевченко).
він
Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар)
На черговому засіданні бюро обкому Мухтаров доповідав про виконання планів будівництва (Іван Ле "Міжгір'я")
Меткий офіціант подав меню (Любомир Дмитерко "Розлука")
Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (Олександр Олесь)
Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті. І все, що вимовить Москва, у кожнім чують місці (Наталя Забіла)
Щоб не гаяти й хвилини, використовують усі тролейбуси, веломашини, і мотоцикли, і таксі (Микола Упеник)
Негритянко! Задумлива ноче, Забудьмо сьогодні про всі табу, Серце мов виспівати хоче Твоїм рукам золоту хвальбу (Дмитро Павличко "Пальмова віть")
Театральне амплуа — річ, як відомо, дуже умовна (Максим Рильський)
Вона.. з любов'ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (Ольга Кобилянська)
Объяснение:
Жили-были мужик и баба. Жили они в любви и согласии. И был у них сынок Коля. Однажды Колина мать заболела неизвестной болезнью и умерла. Погоревал мужик, погоревал, а потом снова женился, так как трудно ему было без жены с хозяйством управляться.
Сначала Коле хорошо жилось. Мачеха любила его как родного сына. Но год-другой и будто кто-то подменил мачеху. Стала она донимать Колю различной работой, и все время ругать и упрекать. Наработается он за день, так устанет, что еле-еле до кровати доберется, а мачеха все недовольна. Но Коля был хороший, терпел и никогда не жаловался отцу, чтобы не огорчать его. Так дожил он до пятнадцати лет,
Как-то раз злая мачеха положила Коле в сумку черствых корок и послала его в лес за дровами. А в лес далеко идти было - десять верст с гаком. Шел, шел бедный мальчик, задумался о своем горьком жизни, затосковал и заплакал. Вдруг видит - подходит к