II. Виконайте тестові завдання. 1. М'який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку
А виставковий павіл..йон, шановне панство
Б громадянс..ка позиція, здает..ся в оренду
в п'ятсот гривень, перевірка знан..
Габсолютна мен. шість, пол..ське посольство
д підійти близко, гетьманський палац.
2. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А боєць, вищість, зраджений, відсіювання
Б Євробачення, воїнський, італієць, розжувати
В подвоєння, лояльний, надзвуковий, вимріяний
г гущавінь, озброєння, лоджія, осяяння
Двиявлення, відзвітувати, мелодія, їдальня.
3. Звук [с] вимовляємо в усіх словах рядка
А сирий, гасити, сімейний
Брадість, сонцепоклонник, писати
В посада, зцементований, смачно
Гмороз, садок, господиня
д виспатись, босий.
4. Прикметник легкий узгоджується з усіма іменниками, ОКРІМ
А нежнТЬ
Б морок
В путь
ГТюль
Д поні
5. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А б..нтежити, вер..тено, Водохр..це, горл..чка, мар..во
Б благоч..стивий, ластов..ня, запром..нитися, блюд..Чко, дал..на
в долон..чка, сутніти, зат..сатися, дуж..чка, закор..нілий
Гл..ментувати, лот..рея, горщ..ковий, кр..Hделик, мен..джер
Дудалеч..ні, знівеч..ний, м..ткий, вип..щений.
6. М'який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка.
А брин..чати, дозвол..те, боягуз..кий, оган..бити
Б кіл..цевий, красун..чик, монгол..ський, візуал..ний
в різ..бяр, обвін..чати, виріз.бити, зат..марити
Главіл..йон, по-братерс..ки, на стежин..ці, Ізмаїл..ський
Дустан..те, курйоз, на вишен..ці, неволен..ка.
7. Апостроф ставиться в усіх словах рядка.
АМ..ятний, роз, ятрений, присвята, пом..якшити
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.
Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ, палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.
Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.
Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.
Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.
Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.