ii. визначте, у якому рядку всі дієслова мають недоконаний вид.
1. попросить, зрозумів, ходить, сміється чув.
2. лобив, тішила, знає, вчитиме, читають.
3. цікавиться, дізнається, пробачила, хотіла, будують.
4. зробив, навідався, тікає, гратиме, летить.
5. біжить, наздоганяє, відчув, слухала, бовваніти.
iii. у якому рядку дібрано дієслова лише майбутнього часу
1. читатимеш, заспіваю, буде малювати, лити, сумую.
2. закличуть, налякає, принесемо, буду кричати, ходжу.
3. відвідає, сподіватимусь, будеш вірити, переможу, полечу.
4. будеш танцювати, відпочинеш, рухатимусь, вкажіть, іди.
5. складатимете, принеси, вибери, доводжу, буду грати.
Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.
Автор любить природу. У творі він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями.
Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.
Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.
Объяснение:
Кожний ЛІТНІЙ день одягає дерева в інші шати… Учора ще зелені, сьогодні одягли золоту парчу клени, зачервоніло намисто калини, звисли з галузок важкі оранжеві кетяги горобини, задивились у синяву небес рожево-білі зіркаті «волові очка». Під лісом долоні бузок, наче його зірвати. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби і рожевого іван-чаю. У старому лісі з’явились опеньки, запахло грибами і терпким вином. За кожним легеньким подихом вітру падають перші листочки грабів, берез, осик.