‼️. иначе не пустят домой

1. Сонце повільно піднімалося з-за обрію; надворі було тихо та спокійно. 2. Ми зрозуміли: скоро дощ закінчиться. 3. Зникне мова - зникне нація. 4.Хмара виплакала сльози, ними вкрила гаї. 5. Стоїть явір над водою, на воду схилився - сидить козак у неволі, тяжко зажурився. 6. У нашому лузі сталася новина: зацвіла біленьким червона калина. 7. Дуже тішиться бджола: дика груша розцвіла. 8. Бачу: летить чорнокрилий тах. 8. Небо було синіше од моря - море було синіше од неба. 9.Росла, росла дівчинонька та й на порі стала; ждала, ждала козаченька та й плакати стала. 10. Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди. 11. Стеле м'якенько - твердо спить. 12. На годину спізнишся - за рік не наздоженеш. 13. Прийшов ранок - збудились дороги. 14. Защебетав соловей - пішла луна гаєм.

Объяснение:

тверда строфічна  форма, шо складається з двох п’ятивіршів та

тривірша між ними на дві рими:

Объяснение:

Де захват мій бурхливий, наче море?         а

Де перша ніжність, перше з щастям горе? а

Минуло все. Розвіялось — мов сон…           б

І хоч зривався з уст тоді прокльон,              б

Але життя знов вабило просторе.                а

На герць я закликав: “Гей, хто поборе?!”    а

Не знаючи, що єсть життя закон,                  б

Що й дужого закутає в полон…                     б

Де захват мій?.. (а)

І ти вгадаєш вже, кохання зоре?                  а

Та як же віл мій в темряві розоре                а

Належного мені лану розгон?.. б

Де сонце мрій — життя мого вогонь?           б

Та ще про що питаєш, серце хоре,               а

— “Де захват мій?” (а)